Новини, події, заяви

9 грудня 2018 року представники Служби Безпеки України без законних підстав і з перевищенням своїх службових повноважень заборонили митрополиту Донецькому та Маріупольському Іларіону перетнути лінію розмежування в офіційному пункті пропуску – КПВВ «Новотроїцьке», не давши йому потрапити до Свято-Успенського Миколо-Василівського монастиря в селі Нікольське Волновахського району Донецької області для здійснення молитви у свято ікони Божої Матері «Знамення» 10 грудня. Його електронну перепустку було просто анульовано СБУ, а як пояснення причин правоохоронці назвали «… особливе розпорядження з Києва…».

Напрочуд недалекоглядно поводяться правоохоронці в умовах, коли, по суті, тільки УПЦ залишалася останньою сполучною ланкою між контрольованою й неконтрольованою територіями, маючи у своєму розпорядженні парафії й окормлюючи паству з обох боків лінії розмежування.

Доводиться констатувати, що ексцес із Владикою Іларіоном став лише черговим серед сотень інших прикладів тиску на духівництво та парафіян Української Православної Церкви, які ми спостерігаємо з дедалі більшою частотою з наближенням дати так званого «об’єднавчого собору». 

Во время гипертонического криза к нему не допустили врачей и поставили под угрозу его жизнь.

Европейский Суд по правам человека в деле «Луценко против Украины» признал это пытками.

Старобельский суд не установил ни одного события преступления, но продлил арест Ефремова уже в четырнадцатый раз, нарушая закон.

На данный момент Александр Ефремов вот уже более 800 дней находится в камере без какого-либо приговора суда. Политические репрессии против оппонентов и инакомыслящих – это, к сожалению, уже устойчивый атрибут действующей власти.

Мы обратились к дипломатическим представительствам и международным правозащитным организациям с просьбой повлиять на ситуацию. Я считаю виноватым в этом лично Петра Порошенко и Юрия Луценко. И такой беспредел – это прямой результат так называемых президентских «реформ» правосудия и судоустройства.

Сейчас власть готовит очередной шаг по узурпации судебной власти и следующий шаг по ограничению прав и свобод граждан Украины.

Вчора на погоджувальній раді я як голова фракції «Опозиційний Блок» поставив питання про відповідальність влади та особисто президента Порошенка за економічні наслідки введення воєнного стану.

Насамперед, потрібно з’ясувати, яку ціну заплатить народ і економіка України за воєнний стан. Влада традиційно не прорахувала наслідки своїх дій і не зробила нічого, щоби захистити громадян від можливого поглиблення економічної кризи та невиконання соціальних зобов’язань, зокрема, через невиконання бюджету, можливий дефолт або девальвацію гривні.

Хочу запитати президента, РНБО й тих, хто голосував за це ганебне рішення в залі Верховної Ради: вони порахували збитки, яких зазнає Державний бюджет унаслідок введення воєнного стану, скільки доходів недоотримає держава? Упевнений, що воєнний стан позначиться на кожній українській родині, особливо на жителях тих територій, де його було введено.

Сьогодні о 8 ранку СБУ і прокуратура за підтримки спецназу почали обшуки в заміському підсобному господарстві Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Чиниться тиск на намісника Лаври митрополита Павла. Слідчі дії здійснюються в межах абсолютно порожньої, явно сфабрикованої справи. І Владика Павло не єдиний, хто зараз зазнає переслідувань. Останні тижні ми спостерігаємо безпрецедентний тиск правоохоронців на представників священоначальства та священства нашої Матері Церкви – з однією метою – скоїти зрадництво й перейти з канонічної Української Православної Церкви в створювану адміністрацією президента так звану «церкву Порошенко» ЄПУПЦ. Ведуться «розмови», заводяться справи. Я впевнений, що всі ці справи повністю розваляться ще на досудовій стадії, як і сотні, якщо не тисячі, інших сфабрикованих владою справ проти людей, незручних владі, і людей, які опонують владі.

Але такими персональними атаками влада не обмежується. Паралельно, на вимогу Міністерства культури, уже кілька днів як розпочато сумнівний із погляду закону опис майна Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Описують усе, аж до мощей святих.

Поки українські моряки не повернуться додому, вважати, що інцидент біля Керченської протоки повністю вичерпаний, рано. Ми закликаємо владу до прямих переговорів із Російською Федерацією про негайне видавання затриманих і засуджених українських моряків на підставі договорів про правову допомогу між двома державами. Замість виправдань і пошуку винних потрібен пошук компромісу з російською стороною у сформованій проблемі, і це єдиний шлях повернення наших хлопців, і відповідальність за їхні долі лежить особисто на президенті П. Порошенку.

Важливо сказати і про те, що істерія з введенням воєнного стану, яка почалася після інциденту, без достатніх правових підстав – це ганьба і відчайдушна спроба Президента утриматися при владі будь-якою ціною. Той, хто, по суті, відправив наших моряків у полон, зараз роздає інтерв’ю направо й наліво, вже забувши про головне завдання – повернення екіпажів українських суден. І не дивно. Режиму Порошенка потрібен безперервний потік «в’язнів Кремля», щоби залишатися на порядку денному антиросійських санкцій і бути в центрі уваги світових ЗМІ. Але це зовсім неприпустима й аморальна ціна його перебування при владі.

Вчорашнє голосування у Верховній Раді з питання введення воєнного стану показало повну поразку Петра Порошенка. Йому не вдалося здійснити свій початковий задум і встановити диктатуру в країні, обмежити дію Конституції і скасувати або перенести президентські вибори. У тому вигляді, у якому рішення було проголосовано, сама по собі ідея воєнного стану стає нонсенсом і насмішкою над «стратегічним генієм» людей із найближчого оточення Президента.

Замість 60 днів воєнного стану на території всієї країни (що призвело б до автоматичного перенесення на невизначений час президентських виборів) Рада затвердила військовий стан у стилі «софт» – 30 днів на території 10 областей із чітким розпорядженням провести президентські вибори саме 31 березня. Президентська команда настільки була впевнена в тому, то її варіант буде покірно прийнятий народними депутатами, що ще до голосування віддала початковий текст Указу Президента в друк – і сьогодні країна могла з подивом бачити, як «Урядовий кур’єр» вийшов з опублікованими без правок і змін документом. Петро Порошенко зазнав найбільшої політичної поразки.