Вчора чиновники Посольства України в Чорногорії вийшли далеко за межі визначених законом повноважень, випустивши від імені Посольства, а отже, й усієї Української держави заяву про те, що Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший митрополит Київський і Всієї України Онуфрій, який перебуває в Чорногорії на запрошення Високопреосвященнішого митрополита Чорногорського і Приморського Амфілохія, не є главою Української Церкви. Це було грубе втручання держави в справи Церкви, яке цинічно порушує Конституцію, а також закони про свободу совісті та про Кабінет міністрів. Ні повноважень, ні необхідності коментувати та давати оцінку діям церковного ієрарха, виставляючи Україну ксенофобською державою, у Міністерства закордонних справ немає.

Найбільша православна конфесія в Україні – Українська Православна Церква – визнана всім православним світом, на відміну від політичної організації ПЦУ – плода союзу Петра Порошенка та Константинопольського патріарха Варфоломія. Наш Предстоятель Блаженніший митрополит Онуфрій користується заслуженим авторитетом серед вірян усіх православних Церков. Його візит і братська підтримка від імені УПЦ у непрості для Сербської Православної Церкви в Чорногорії часи були тепло прийняті десятками тисяч вірян, що вийшли на молитовний протест проти знищення їхньої Церкви за таким самим сценарієм, як і в Україні. Це мужній вчинок, який викликає повагу.

У зв’язку з безпрецедентною заявою українського посольства в Чорногорії ми разом із колегами – народними депутатами Дмитром Шенцовим, Дмитром Шпеновим, Вікторією Гриб, Мусою Магомедовим і Сергієм Магерою – надіслали колективний депутатський запит до Міністерства закордонних справ на ім’я його голови міністра закордонних справ України Вадима Пристайка. Ми вимагаємо негайно відкликати зазначену заяву й офіційно спростувати для світових ЗМІ інформацію, що містилася в ній.

Ми розраховуємо, що МЗС негайно проведе службове розслідування та встановить причини, з яких стало можливим поширення таких антизаконних оцінних суджень чиновниками міністерства. Ми вимагаємо від МЗС у встановлений законом «Про статус народного депутата» строк надати звіти про заходи, вжиті для притягнення до відповідальності винних у події та заходи для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Хотілося б сподіватися, що надалі дипломатичні та консульські представництва України будуть утримуватися від коментування закордонних візитів представників релігійних конфесій. Особливо сьогодні, коли необхідні діалог і пошук консенсусу як усередині України, так і відновлення зіпсованих режимом Петра Порошенка відносин із сусідніми державами.

Звертаюся до колег у парламенті – членів комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці – з пропозицією розглянути ситуацію на засіданні комітету та дати оцінку цій події, яка дискредитувала не лише українську дипломатію, а й українську державу.

Українська Православна Церква сьогодні – одна з небагатьох соціальних інституцій, яким довіряє суспільство. Вона веде свою миротворчу діяльність законно та на всій території України, включно з тимчасово непідконтрольними регіонами, вона є мостом для українців з обох боків лінії розмежування. Міжконфесійний мир і дотримання гарантованого Конституцією принципу свободи совісті – одна з найважливіших умов для встановлення миру, територіальної цілісності та єдності країни. Закликаю МЗС як виконавчу владу дотримуватися закону.