Зі святом Воздвиження Чесного й Животворного Хреста Господнього, дорогі брати та сестри!

Цей день особливий для всіх християн і завжди шанований наший боголюбивим народом. На честь нього зводили й освячували храми, називали села, вулиці та міські райони.

Хрест – це велика таємниця Божого Промислу про людство, прапор перемоги Христа над смертю. Наша велика радість і наша величезна відповідальність.

Це свято відбувається щороку з найдавніших часів. Як і сотні років тому, в усіх православних храмах сьогодні підноситься рятівний Хрест, нагадуючи нам про спокутний подвиг Спасителя, про ту високу ціну, яку Він заплатив за наше право жити у вічному Царстві любові та правди.

Події цього свята пов’язані насамперед із Голгофою – височиною за межами стародавнього Єрусалиму, на якій був розіп’ятий наш Господь.

Зараз над цим місцем височіє чудовий храм Воскресіння Христового. Мільйони паломників з усього світу відвідують Голгофу і Гріб Господній, щоб схилитися перед головними святинями Християнства. Але так було не завжди…

Після падіння та руйнування Єрусалима римляни звели над місцем спокутування за всіх людей від рабства гріха язичницьке капище. Три сотні років послідовників Христа переслідували. Хрест Господній та інші святині, пов’язані із земним життям Спасителя, були втрачені, недоступні.

Усе змінилося завдяки чоловікові, який визнав волю Божу вищою за свою. Завдяки правителю, віра якого змінила його власне життя та життя всього людства. 

Цей чоловік – святий рівноапостольний імператор Костянтин Великий. На своєму життєвому шляху він зустрів Христа, припинив трьохсотрічні гоніння на Його послідовників, давши їм свободу відкрито сповідувати свою віру, звів безліч храмів, скликав Вселенський собор для збереження чистоти віровчення, став родоначальником грандіозної імперії, яка прагнула будувати свою діяльність на симфонії двох начал: духовного та земного. Заснована ним держава проіснувала понад 1000 років, підтверджуючи собою древній постулат, що якщо правитель мудрий, то навколо нього панують благодать, добробут, і народ його живе в мирі та злагоді.

А ще він палко бажав знайти Хрест Христовий. Для цього він спорядив у Святу Землю експедицію, яку очолила його мати – свята рівноапостольна цариця Олена.

Святе Передання говорить, що Хрест, на якому розіп’яли Господа, було знайдено 326 року поряд із двома іншими. Його справжність підтвердилася здійсненим від нього чудом. Коли всі сумніви розвіялися, духівництво урочисто підняло його високо над присутнім народом – звідси й народилася назва свята.

Дорогі друзі! Дивлячись сьогодні на Хрест, звернімося в серці до Того, Хто став одним із нас із єдиною метою – врятувати людство від рабства гріха.

Нехай навчить нас Милостивий Господь знаходити зміцнення духовних і тілесних сил під покровом Свого Чесного й Животворного Хреста й бачити в щоденному несенні нашого власного життєвого хреста не тільки неминучі скорботи та печалі, але й радість здобуття нового, кращого життя за Євангелієм.

Миру та радості бажаю вам цього дня, друзі! Зі святом!