Українська легкоатлетка Ярослава Магучіх, яка виграла олімпійську бронзу, зазнала нападок та гоніння з боку націоналістів тільки за те, що сфотографувалася, обнявшись із російською спортсменкою Марією Ласіцкене.

Войовничі націоналісти, які давно перетворилися на ракову пухлину українського суспільства, ніяк не можуть розлучитися зі своїми печерними та людиноненависницькими поглядами. Для них будь-який прояв позитивних емоцій простих, далеких від політики українців щодо братського народу – це «зрада», злочин і привід для булінгу. Точно так само ще зовсім нещодавно вони намагалися травити видатних українських боксерів Олександра Усика та Василя Ломаченка. Точно так само вони дихають отрутою, намагаючись образити всіх тих, хто відокремлює велику політику від людських стосунків між українцями та росіянами – народами, пов’язаними спільною історією, спільною вірою та спільними долями. Коли бачиш у соціальних мережах рядки, наповнені злістю та ненавистю, згадуються слова класика: «Яке, милі, у нас тисячоліття на дворі?».

Обов’язок справжніх громадян – підтримати нашу спортсменку, надати їй сили та впевненості для подальших перемог і для демонстрації своєї активної громадянської позиції. Різного роду бабуїни, виховані на спадку Донцова та Махна, що становлять основу українського фашизму, повинні отримати гідну відсіч. Олімпіада – це свято миру, вона вища за політику та ідеологічні чвари. Востаннє під час Олімпійських ігор ідеологію та спорт змішував тільки Адольф Гітлер, який демонстративно відмовився привітати чорношкірого чемпіона Джессі Оуенса. Українські націоналісти знайшли в особі фюрера гідний приклад для наслідування. Й особливо обурливо те, що державні чиновники йдуть на поводу в купки націоналістів: спортсменку вже спробувала викликати «на килим» заступник міністра оборони – щоб прочитати нотацію про поведінку в «патріотичному» дусі.

Я щиро вітаю Ярославу Магучіх із заслуженою бронзою й бажаю нових перемог і досягнень! Спорт повинен бути вищим за політичні упередження.