Минулої неділі український народ дав оцінку тому, що сталося з Україною за останні п’ять років. І справа навіть не в Петрі Порошенку, вся справа в системі, яку він очолював.

Народ України рішуче висловився проти штучного поділу на Схід і Захід, проти війни, бідності, лицемірства. Проти націоналізму як державної ідеології. Проти гонінь на канонічну Українську Православну Церкву. Проти експериментів із мовою, переписування історії та перетворення фашистів на героїв. Проти повної втрати незалежності та зовнішнього управління. Проти корупції й переслідувань за політичною ознакою.

Українці майже одноголосно підбили підсумок і дали свою оцінку владі.

У цій ситуації Верховна Рада має почути сигнал, який послав народ, повною мірою усвідомити свою відповідальність за ситуацію в країні, і працювати над поверненням довіри до держави та її інституцій.

Я переконаний, що всі ми нарешті повинні зосередити свої зусилля на досягненні миру та відновленні України. Ми повинні докласти максимум зусиль, щоб досягти реального зростання економіки, відновлення промислового виробництва та підвищення соціальних стандартів. Нарешті, захистити права та свободи громадян України.

На жаль, не можна не зазначити: керівництво Ради і значна частина депутатів досі не засвоїли науку цієї президентської кампанії й не зрозуміли, чому нинішня влада програла вибори.

Мовний закон, який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради, абсолютно згубний для України з погляду єдності народу. Адже він порушує конституційні права мільйонів наших громадян.

Час зрозуміти та прийняти, що агресивна мовна політика стала однією з причин програшу провладної команди.

Разом з однопартійцями ми вважаємо за доцільне перейти до важливіших питань, вирішення яких від нас усіх чекають громадяни України.

Зараз, напередодні старту нових передвиборних перегонів, нам потрібно якомога швидше прийняти рішення, яке б гарантувало проведення парламентських виборів на основі відкритих списків. Тобто – необхідно прийняти новий виборчий кодекс.

Також вимагає негайного розгляду й Закон про опозицію, який би закріпив права та політичні можливості опозиції в Україні, й узгодив би ситуацію в Раді зі світовими стандартами демократії.

Якщо виконати всі ці кроки, Верховна Рада стане запобіжником від будь-яких спроб концентрації або узурпації влади, її діяльність буде спрямована на інтереси всієї країни, а не тільки однієї політичної сили.

До того ж необхідно доопрацювати, погодити з Регламентом і прийняти закон про слідчі комісії Верховної Ради. Адже країна має бути захищена від авторитаризму та свавілля, а політична система стати збалансованою.

Якщо система виявилася неповноцінною, потрібно зробити висновки та виправити помилки, а не стверджувати, що помиляється народ, який нічого не тямить у «великих» намірах «великих» політиків.