Новини
Сьогодні виповнюється десять років із дня смерті Віктора Черномирдіна – великого друга України та великого патріота Росії, людини, яка зробила чимало для того, щоб наші народи та країни жили в мирі та злагоді.
Я дуже часто згадую Віктора Степановича, його мудрість і людську чарівність. Мені пощастило дуже близько спілкуватися з цим політиком і дипломатом. На жаль, у 2014-му й у наступні роки у сфері українсько-російських відносин не було фігури, рівної Віктору Черномирдіну. Він умів знаходити вихід із найскладніших ситуацій, переконувати, передбачати. І – впевнений – якби він був живий, історія відносин між Україною та Російською Федерацією могла б розвиватися за іншим сценарієм.
Сьогодні в Санкт-Петербурзі спущено на воду судно, назване ім’ям Віктора Степановича Черномирдіна. Гідне увічнення пам’яті! Дуже б хотілося, щоб і Україна почала шанувати справжніх своїх героїв – тих, хто створював славу країни, зробив внесок у її розвиток, здобував Перемогу, а не колабораціоністів і злочинців, головною «доблестю» яких були готовність зрадити та здатність ненавидіти.
«Це хворі території, ментально зокрема. Є варіант резекції повної, ампутації, або лікувати. Я за терапію та повне відновлення нашого організму», – сказав Резніков, водночас даючи зрозуміти, що далекий від пошуку компромісів у цьому питанні.
Показово, що подібні заяви робляться тоді, коли самопроголошені республіки надають на розгляд української сторони свою дорожню карту щодо врегулювання конфлікту, і цей проєкт має безліч позитивних і прийнятних моментів. Принаймні, цей документ можна розглядати як суттєвий прогрес у переговорах.
Фундамент нинішнього конфлікту було закладено режимом Петра Порошенка його так званою реформою правосуддя та судоустрою. Повноваження звільняти суддів КСУ за порушення присяги парламент втратив саме внаслідок змін до Конституції 2016 року. У процесі так званої «люстрації» були звільнені безліч професійних юристів, розформовані сотні судів і призначені керовані в ручному режимі лояльні владі судді. Десять із п’ятнадцяти суддів нинішнього складу КСУ були призначені також режимом Петра Порошенка. Політизація конституційної юстиції – головна причина того, що нинішній склад Конституційного Суду, наприклад, більш ніж шість років безрезультатно розглядає конституційне подання про скасування люстрації та більш ніж рік подання про мовний закон.