Новини

Сьогодні я й мій колега Олександр Долженков від фракції Опозиційного Блоку подали подання 47 народних депутатів до Конституційного Суду про визнання неконституційним прийнятого закону про свободу совісті та віросповідання.

Посилаючись на статтю 35 Конституції України, ми обстоюємо реалізацію права кожного на свободу віросповідання. Неконституційний закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», ухвалений 17 січня 2019 року, містить низку положень, які свідчать про державне втручання та цілеспрямовану зарегульованість діяльності релігійних організацій. Це обурливе порушення прав наших громадян. Ми, депутати фракції Опозиційного Блоку, вважаємо, що ухвалений із грубими порушеннями регламенту закон суперечить Конституції України! До того ж, він грубо порушує права однієї з конфесій – канонічної православної церкви – і спрямований на її дискримінацію. Суть цього закону – зробити так, щоб полегшити переходи парафій із канонічної православної церкви до новоствореної – так званої, православної церкви України, яка за своєю суттю є політичною організацією. 

Вчора, під час погоджувальної ради голів фракцій парламенту я нагадав колегам, що вкотре протягом чотирьох років ми – партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК» – наполягаємо на тому, щоби Верховна Рада ухвалила пакет законів, необхідних для виконання Мінських домовленостей і виконання зобов’язань, узятих Україною 12 лютого 2015 року. За весь цей час, поки Мінські домовленості не виконуються, у нашій країні загинули тисячі людей, і мирні жителі, і військові, але попри це не зроблено жодного кроку для встановлення миру на Донбасі.

Другим за важливістю для розгляду у Верховній Раді й таким, що не терпить зволікання, вважаю питання вирішення нагальних економічних проблем населення. Ми повинні ухвалювати закони, які будуть покращувати життя українців, підвищувати їхній добробут. Наша фракція неодноразово пропонувала законопроекти про зниження тарифів на послуги житлово-комунального господарства, соціального захисту громадян, зниження податкового тиску на роботодавця. Але, на превеликий жаль, ні уряд, ні провладна коаліція нічого для розв’язання цих питань не роблять. А приймають абсолютно популістські закони, які йдуть у руслі передвиборної кампанії чинного президента.

Цього тижня я взяв участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія).

Головна темою обговорення на полях Всесвітнього економічного форуму була глобалізація в епоху четвертої промислової революції, ідею якої описав засновник Всесвітнього економічного форуму, німецький економіст Клаус Шваб.

На жаль, Україна зупинилася ще на стадії третьої промислової революції, що приблизно відповідає 70-м рокам минулого століття у світовій промисловості. Ми нікуди не рухаємося й не розвиваємося, наша економіка стагнує, а звіти уряду про нібито її зростання, на жаль, не більше, ніж маніпуляція зі статистикою. Але нас ніхто у світі не буде чекати. Інвестиції в Україну прийдуть тільки після того, як ми закінчимо війну й почнемо будувати правову державу.

Також під час форуму я побував на «Українському сніданку», організованому Фондом Віктора Пінчука. Темою дискусії про Україну були «Виклики та вибір, що стоять перед Україною у 2019 році напередодні президентської виборчої кампанії».

У зв’язку з цим дуже точними були слова з виступу в Давосі канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що компроміс – це плід відповідальних рішень відповідальних політиків.

Вчора, виступаючи на дебатах сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, я звернув увагу парламентаріїв європейських держав на порушення базового документа Ради Європи – Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод в Україні.

Опозиційний блок оскаржив у судах закриття виборчих дільниць у Російській Федерації як грубе порушення виборчого права українських громадян, які проживають у РФ, однак Верховний Суд прийняв рішення про законність таких дій, аргументуючи тим, що три мільйони українців зможуть проголосувати в сусідніх державах – Фінляндії, Казахстані та Грузії. Вважаю це рішення політично мотивованим: влада не допустила до виборів громадян, які виїхали на заробітки та рятуються від війни, тому що вони не мають наміру голосувати за чинного президента. Усі можливості українського правосуддя в захисті права українців голосувати у РФ вичерпані, і ми будемо звертатися з заявою до ЄСПЛ.

Я також звернув увагу ПАРЄ на випадки порушення гарантованого ст. 9 Європейської Конвенції з прав людини права на свободу віросповідання та невтручання держави в справи церкви, які набули масового характеру в Україні у зв’язку з активним сприянням державних інституцій створенню провладної релігійної організації ПЦУ.