Дорогі брати та сестри!

Вітаю вас із Днем Хрещення Київської Русі та днем пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

Понад тисячу років тому князь Володимир звершив справжній подвиг: він зробив найвеличніший вибір, пізнав Істину і приніс слово Істини на нашу землю. Сам Господь обрав Русь і через князя Володимира дарував їй світло істинної віри. І нам, нащадкам Володимира та перших русичів, які прийняли християнство, було заповідано берегти цей скарб, передаючи з покоління в покоління істинну Христову віру, братню любов, розрізнення гріха і чесноти. Прийнявши Христа і охрестивши Русь, святий Володимир визначив нашу долю до кінця віків.

Син Володимира, Ярослав Мудрий, помираючи, заповідав своїм синам: живіть у любові, бо ви брати; якщо ж будете жити в ненависті й чварах — загинете самі й погубите землю батьків своїх.

Сьогоднішнє свято знову змушує нас замислитися над тим, хто ми і звідки, де наше коріння і що таке справжнє братерство. Воно спонукає нас усвідомити, що саме єдність у вірі, прийнятій князем Володимиром, зробила з розрізнених язичницьких племен єдиний народ і єдину державу — Русь, а відхід від православної віри й від великого дару святого Володимира знову повертає нас до часів міжплемінних усобиць.

І сьогоднішнє свято знову звертає нас до головного завдання: зберігати єдність Церкви, не піддаватися неправдивій пропаганді, бути непохитними у вірі та вірними тому вибору, який було зроблено понад тисячу років тому.

Значення святого рівноапостольного князя Володимира настільки велике, що його визнають навіть вороги Православ’я. Ба більше — вони намагаються прикрити його іменем свої ганебні вчинки, повністю відкинувши внутрішній зміст подвигу святого Володимира. Але хіба не фарисейство — звертатися до імені князя Володимира тим, хто розриває єдність Церкви? Тим, хто захоплює і знищує храми, влаштовує гоніння на архієреїв, духовенство і мирян? Тим, про кого можна сказати словами автора «Слова о полку Ігоревім»: «забули славу дідів, повстали брат на брата, стали наводити невірних на Русь»? Тим, хто шукає політичних союзів не за принципом єдності у вірі й не на основі багатовікового братерства, а з раболіпства перед сильними світу цього та через хибні уявлення про матеріальну вигоду?

У результаті — нові усобиці, нове протистояння двох братніх народів, які вийшли з Київської купелі й становлять основу православної цивілізації, нові кровопролиття, у яких православні вбивають православних на потіху тим, хто не поділяє ні нашої віри, ні нашого болю.

Коли людина забуває Бога, брат дуже швидко стає ворогом. У лещата цієї ненависті сьогодні намагаються ув’язнити і окрему людину, і цілий народ. Нам необхідно повернутися до своїх духовних витоків, тобто до Христа, до Його Євангелія, до любові, прощення та єдності в Дусі Святому, — згадати, заради чого князь Володимир звершив свій подвиг.

Дай Боже, щоб за молитвами святого рівноапостольного князя Володимира припинилося кровопролиття, мир запанував на нашій багатостраждальній землі, полонені та біженці повернулися додому, а в наші серця повернулася здатність розуміти, любити й прощати одне одного.

Зі святом, дорогі брати та сестри!