Сьогодні ми згадуємо святу преподобну Марію Єгипетську.
Її життя – яскравий приклад того, що немає такої глибини падіння, з якої неможливо було б людині повстати, якщо вона звертається по допомогу до Бога і, приносить щире покаяння.
Біблія описує гріх різними словами: промах, падіння, непослух, злочин, беззаконня. Святі отці навчали, що гріховні пристрасті не відразу опановують серце людини. Але якщо їм не чинити опір, то вони, як смертельний вірус, захоплюють свою жертву цілком і без залишку.
Історія Марії Єгипетської — це історія про те, як благодать, яка торкнулася серця жінки, яка багато років ішла похилим шляхом зради своєї віри, своєї честі, своєї сім'ї, самої себе та Бога, перетворила її. Жахнувшись свого минулого, вона бігла від себе та від людей, допоки не опинилася в пустелі, де провела залишок своїх днів у довгій та завзятій боротьбі, у сльозах і покаянні, у багатьох працях та поневіряннях, щоб по-справжньому покаятися, щоб зцілитися від смертельної  гріховної хвороби та врятуватися. Її самовіддана віра, її перемога над власними ушкодженими розумом та волею зробили вчорашню блудницю святою Марією Єгипетською.
Святитель Феофан Затворник писав: «Господь хоче спасіння всім. Бог має одну думку та одне бажання – милувати та милувати. Господь і на Страшному Суді не буде шукати, як би засудити, а як би виправдати всіх. І виправдає всякого, аби хоч мала можливість була».
Навряд чи нам вдасться втекти в пустелю, щоб зцілитись від усіх своїх пристрастей. Нам, сучасним людям, за словами святих Отців, залишається рятуватися покаянням і терпінням усіх скорбот та спокус без ремствування та докору.
Те, що стосується одного, так само стосується і цілих народів.
Сьогодні вже неможливо визначити з точністю, хто найбільше винен у тому, що ми опинилися в епіцентрі смертельного зла та страждань. Але на самій межі виживання і країни і нас, як великого православного народу, нам дуже важливо усвідомити та визнати, що без Бога ми не можемо зупинити це безумство.
Нам потрібне щире покаяння, тобто виправлення себе перед Ним. Покаяння за те, що ми віддавали перевагу своїм земним пристрастям Його Божественній любові, за те, що не змогли зберегти в собі людяність, не зуміли уникнути вогню ненависті, що спалює і нас самих і наших ближніх, за те, що наша Свята Церква наших батьків і дідів виявилася під ударом, а багатовікові традиції в нарузі. Потрібно повернути мир у серця, щоб мир запанував навколо. І нам необхідне прощення — прощення ближніх за їх гріхи та благання про прощення наших гріхів.
Щире покаяння творить чудеса, а любов Господа покриває все. У цьому головний урок сьогоднішнього церковного свята – дня пам'яті преподобної Марії Єгипетської. І не в останню чергу,  це –  урок для української влади: поки що не пізно, покаятися за всі гріхи. І за гоніння на канонічну Українську Православну Церкву і, за беззаконня і за переслідування людей за їх переконання, за мову, за віру, за відданість своїй історії та своїм традиціям. Господь приймає каяття, якщо воно щире.
Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас!