Дорогі брати і сестри!
Сердечно вітаю вас із великим святом Успіння Пресвятої Богородиці!
Сьогодні ми стоїмо перед таємницею, яка спростовує звичну людську логіку.
Сама назва свята говорить нам: для людини, яка живе з Богом, смерть уже не
останнє слово.
Земний шлях Пречистої Матері Спасителя не був безтурботним. Це була хресна
хода до Неба через особисту Голгофу, де вбили Того, Кого Вона любила більше
за життя. І питання, яке могло постати біля підніжжя Хреста, стоїть перед нами
й сьогодні: чому страждає невинний? Чому добро виявляється розіп’ятим?
Іноді здається, що відповіді немає. Коли біда стає повсякденністю, коли війна
роками руйнує людські долі, коли гинуть невинні й торжествує
несправедливість, навіть віруючому серцю надзвичайно важко зрозуміти те, що
відбувається.
Особливо гостро ми відчули це останніми днями, коли у Свято-Успенській
Святогірській лаврі було пролито кров: убито монаха Варсонофія, тяжко
поранено інока Григорія та послушника Андрія. Навіть стіни древньої Успенської
обителі не змогли захистити людей, які шукали там молитви й миру, від
людського зла.
При цьому — абсолютно жодної реакції від офіційних осіб, тиша у ЗМІ й лише
нелюдські, непристойні жарти в соціальних мережах від багатотисячної армії
ботів. Це очевидно вказує на те, що все це заохочується і покривається згори.
Чому ж Господь допускає страждання там, де людина шукає Його? Чому явно
не карає винних?
Євангеліє не дає нам простої відповіді. Воно показує Богородицю, Яка
смиренно проходить через страшну скорботу й залишається з Богом навіть біля
підніжжя Хреста. Її віра й довіра не зникають, коли те, що відбувається,
неможливо зрозуміти.
Ми також не можемо отримати відповідь на кожне наше «чому». Але навіть у
стражданні в кожного залишається вільний вибір — озлобитися чи зберегти
здатність вірити, любити, співчувати й залишатися людиною.
Таким є приклад Богородиці. І в цьому — урок для кожного християнина.
Ні Голгофа, ні Успіння не стали для Неї кінцем. Тому Успіння — це свято надії та
головної Зустрічі.
Пресвята Богородиця особливо близька кожному, хто сьогодні мовчки терпить
біль, хто плаче, втрачає близьких і не бачить виходу з випробувань.