Дорогі брати та сестри!

Сердечно вітаю вас зі святом Покрови Пресвятої Богородиці!

Багато століть тому у Влахернському храмі Константинополя святий Андрій, Христа ради юродивий, побачив Божу Матір, Яка молилася за людей і простягала над ними Свій Покров. Видіння відкрилося і його учневі Єпіфанію. У храмі молилося багато людей, але побачити Царицю Небесну змогли лише двоє.

І в цьому — один із глибоких уроків свята. Богородиця молилася за всіх, але побачити Її змогли лише ті, кому було відкрито духовний зір.

Світ вважав блаженного Андрія божевільним. А він заради Христа відмовився від слави та життєвих зручностей, вчився відсікати все, що віддаляє людину від Бога. Не кожному дано звершити такий подвиг, але кожен покликаний трудитися над своєю душею і зберігати живу віру. Адже за повсякденною суєтою ми часом непомітно для себе втрачаємо духовну чуйність і перестаємо помічати присутність Божу в нашому житті.

Сьогоднішнє свято нагадує нам, що Господь і Його Пречиста Матір не залишають нас! І як же важливо пам'ятати про це сьогодні, коли всі ми так втомилися від війни! Від жахливих новин про обстріли, жертви, зруйновані домівки та людські долі. Від брехні, цинізму й безсоромності можновладців. Від багатоголового хору «експертів», які щодня пояснюють нам, чого боятися і на що сподіватися завтра. Від ненависті та жорстокості, яких навколо стає дедалі більше.

Часом хочеться заплющити очі й хоча б ненадовго сховатися від цього безумства.

А свято Покрови, навпаки, закликає нас відкрити очі ширше. Побачити — якщо не очима, то серцем — те, про що свідчить святий Андрій: материнська любов Пресвятої Богородиці не залишає нас навіть тоді, коли ми впадаємо у відчай і майже перестаємо відчувати Її близькість.

Але як здобути такий духовний зір? Життя святого Андрія підказує нам шлях: вчитися звільняти серце від гордості та егоїзму, поступатися й прощати заради Христа і блага наших ближніх. Зберігати вірність Богові та нашу єдність у вірі, не дозволяти стражданням озлобити нас і відірвати від духовного коріння.

Покров Богородиці не позбавляє нас усіх випробувань, але нагадує, що й серед них ми не залишені без Її материнського заступництва. Важливо лише самим не закривати свого серця.

Попросімо сьогодні Царицю Небесну зміцнити нас, допомогти зберегти чистоту душі й серед повсякденних тривог навчитися бачити дію Промислу Божого в нашому житті.

Пресвята Богородице, покрий нас святим Твоїм Покровом і позбав нас від усякого зла

Зі святом, дорогі брати та сестри!