09 Травня 2024
День Перемоги – свято особливе. Він дуже особистий для кожного. Адже кожен з нас має історію його сім'ї, особисту трагедію та особисту причетність до подвигу. У когось предок загинув в одному з боїв Великої Вітчизняної. У когось дійшов до Берліна. Хтось не переніс жахів Блокади чи концтаборів… З усіх цих історій складається Перемога у найстрашнішій, найкровопролитнішій війні в історії людства.
І коли сьогодні хтось закликає переписати історію, скасувати День Перемоги, ревізувати наше минуле – це, як мінімум, підло. Погоджуючись, ми зраджуємо своїх предків. Ми прирікаємо їх на другу смерть, стріляючи в згадку про них і, вільно-невільно стаємо посібниками фашистів.
Нас змушують забути про те, що в основі Перемоги лежала спільна боротьба проти нацизму православних народів, що вийшли з однієї київської хрещенської купелі, котрі нині стали ворогами та дивляться один на одного крізь збройовий приціл. Незважаючи на той біль, який ми відчуваємо через нинішню війну, ми просто зобов'язані пам'ятати про трагізм і значення Великої Вітчизняної війни.
Сьогодні в Україні святкування Дня Перемоги 9 Травня - це вже сміливість та вияв особливої громадянської позиції. Цього року вперше 9 Травня не відзначається як державне свято. Влада, протягом останніх десяти років, намагалася викорінити це свято, зганьбити його, промити мізки громадянам брехнею та пропагандою. Але якщо наші предки були справжніми героями-переможцями, то чи личить нам виявляти боягузтво та прогинатися під дії людей, які втратили совість?
Я щиро вітаю всіх нащадків переможців та ще живих ветеранів (а їх лишилося дуже мало!) з Днем Перемоги! У цей день можна говорити дуже багато теплих та щирих слів. Чингіз Айтматов написав колись геніальні рядки про манкуртів - людей, яким штучно стерли пам'ять після того, як вони потрапили в залежність від сильніших завойовників. Тож бажаю всім нам не стати манкуртами, не піддатися моді на псевдоісторію, а дбайливо зберігати нашу подяку тим, хто завоював для нас право на життя. Адже саме вдячна пам'ять про героїзм наших предків – це те, що робить нас Людьми.
Зі Святом Великої Перемоги, друзі!
Всі новиниІ коли сьогодні хтось закликає переписати історію, скасувати День Перемоги, ревізувати наше минуле – це, як мінімум, підло. Погоджуючись, ми зраджуємо своїх предків. Ми прирікаємо їх на другу смерть, стріляючи в згадку про них і, вільно-невільно стаємо посібниками фашистів.
Нас змушують забути про те, що в основі Перемоги лежала спільна боротьба проти нацизму православних народів, що вийшли з однієї київської хрещенської купелі, котрі нині стали ворогами та дивляться один на одного крізь збройовий приціл. Незважаючи на той біль, який ми відчуваємо через нинішню війну, ми просто зобов'язані пам'ятати про трагізм і значення Великої Вітчизняної війни.
Сьогодні в Україні святкування Дня Перемоги 9 Травня - це вже сміливість та вияв особливої громадянської позиції. Цього року вперше 9 Травня не відзначається як державне свято. Влада, протягом останніх десяти років, намагалася викорінити це свято, зганьбити його, промити мізки громадянам брехнею та пропагандою. Але якщо наші предки були справжніми героями-переможцями, то чи личить нам виявляти боягузтво та прогинатися під дії людей, які втратили совість?
Я щиро вітаю всіх нащадків переможців та ще живих ветеранів (а їх лишилося дуже мало!) з Днем Перемоги! У цей день можна говорити дуже багато теплих та щирих слів. Чингіз Айтматов написав колись геніальні рядки про манкуртів - людей, яким штучно стерли пам'ять після того, як вони потрапили в залежність від сильніших завойовників. Тож бажаю всім нам не стати манкуртами, не піддатися моді на псевдоісторію, а дбайливо зберігати нашу подяку тим, хто завоював для нас право на життя. Адже саме вдячна пам'ять про героїзм наших предків – це те, що робить нас Людьми.
Зі Святом Великої Перемоги, друзі!
по темі