Сьогодні свій 80-й день народження відзначає наш Предстоятель — Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
Я маю щастя особисто знати Блаженнішого і щодня дивуюся тому, як у цій людині органічно поєднуються мудрість і простота, твердість і доброта, воля і смиренність.

Промислительно, що Господь благословив саме його стати на чолі багатомільйонної пастви Української Православної Церкви в цей надзвичайно тяжкий час.

У серпні 2014 року вибори Предстоятеля проходили вже в досить напружений момент української історії. Влада тоді активно намагалася впливати на церковне життя країни і просувала свого кандидата — «ефективного менеджера», але за Божою волею жереб випав на істинного монаха-молитовника, який досвідчено знає, що означає йти за Христом єдиним спасительним Царським шляхом. Час підтвердив правильність цього вибору. Господь влаштував так, що монах-молитовник виявився і мудрим церковним управлінцем, і розсудливим церковним політиком.

По-справжньому любити ближнього свого може лише той, хто по-справжньому любить Бога свого. Війна, як крайнє вираження людських конфліктів, жорстко поляризує суспільство. Справжнім християнам, які шукають передусім Божої Правди і Царства Небесного, сьогодні найважче. Коли не поклоняєшся жодному земному вождю, не віддаєш своє серце жодній ідеології, не затьмарюєш розум жодною пропагандою, не надягаєш рожеві окуляри, не вигукуєш гасла, а тихо шепочеш молитви за рідну землю і свій народ — тебе б’ють як ті, що праворуч, так і ті, що ліворуч. Усе це щодня переживає наш Блаженніший.

Постійний зовнішній тиск, спроби розірвати і знищити нашу Церкву, проміняти вічне на тимчасове, прагнення зруйнувати встановлену віками ієрархію, хитання частини архієреїв і священників через ці спокуси, біль за свою стражденну паству — ось та непосильна ноша, що лежить на плечах нашого Предстоятеля. І жодна людина не змогла б понести її, якби не зміцнююча сила Божої благодаті і молитовна підтримка мільйонів братів і сестер в Україні та у всьому православному світі.

Молитва — це найважчий і головний труд, рівного якому годі знайти. Її плід — благодать, з якою ніщо не може зрівнятися.

Митрополит Онуфрій не збирає нагород від влади і «вподобайок» у соцмережах, не намагається всім сподобатися і догодити. Він прагне лише залишитися своїм для Бога. І саме тому наш Блаженніший на своєму місці — біля Престолу Господнього, в молитві за всіх нас: за гнану Українську Православну Церкву, за братів-архієреїв, за духовенство і мирян, за воїнів і їхні родини, за позбавлених домівки і близьких.

Він — той добрий пастир, який смиренно несе свій хрест і прагне зберегти ввірену йому Церкву Христову, не дозволяючи перетворити Її на безблагодатну земну організацію, на черговий держдепартамент.
Господь не залишить Свого щирого і ревного служителя. І ми не залишимо його своїми молитвами і братньою підтримкою!

Ваше Блаженство, від щирого серця вітаю Вас з ювілеєм!
У цей знаменний день я бажаю Вам духовної радості і сердечного миру, міцності сил і здоров'я! Нехай Вас береже Господь на многая і благая літа!