Дорогі брати та сестри!

Щиро вітаю вас із великим дванадесятим святом — Введення у храм Пресвятої Богородиці.

Це  — свято віри, надії та любові. Воно нагадує нам, що благодатні зміни завжди можливі там, де є безмежна довіра до Промислу Божого.

Святі Іоаким і Анна привели трирічну Марію до Єрусалимського храму, щоб виконати свій обіт і, в знак вдячності, присвятити Дочку Богові. Натхненна благодаттю, маленька Дівчинка самостійно піднялася високими кам’яними сходами храму, а Первосвященник за одкровенням Небес увів Її у Святе Святих, де Пречиста Діва зростала, готуючись стати Матір’ю Божою.

Храми Божі — це завжди джерела невимовної радості й натхнення. Не знайдеться людини, яка, увійшовши до храму в скорботі чи печалі, вийшла б із нього без втіхи.

Життя кожної людини, яка шукає миру та спасіння — це сходження по духовних сходах до Неба. Перша сходинка, за словом святителя Феофана Затворника, — це відвернення від гріха до доброчесності, виправлення розуму й серця, що пошкоджені пристрастями.

Історія показує, що будь-які, навіть на перший погляд найкращі задуми й рішення, якщо в їхній основі лежить егоїзм, приносять лише розчарування, конфлікти, біль та страждання. Дійсно добрі й міцні зміни себе та світу довкола можливі лише при взаємодії незмінно благого Божого Промислу та спрямованої до світла волі людини. А де ж іще можуть люди так єднатися з Богом та одне з одним, так зростати духовно й морально, як не в храмі — місці, де перебуває у всій повноті всеосяжна Божа благодать, що об’єднує?

Кожен храм Божий — це велика святиня, це —образ Неба. Храмами тримається цей світ. У храмі час зливається з вічністю, єднаються земна Церква та Небесна. Тут в єдиній молитві зустрічаються всі покоління — ті, що вже відійшли у вічність, і ті, що живуть нині. Якщо кожна щира молитва здатна досягти Бога, то наскільки сильнішою є багатоголоса молитва Церкви, як єдиного голосу народу Божого!

Не випадково богоборці всіх часів спрямовували свої напади саме на храми й монастирі: захоплювали їх, оскверняли безбожними заходами, позбавляли тепла свічок і сердець, що палають, прирікали на запустіння та руйнування.
Але все це неодмінно мине.

Благодать знову наповнить храми і, народ Божий повернеться до них. Бог поруганий бути не може!
Сьогодні, коли на нашу землю спіткали найтяжчі випробування, нам, як ніколи, важливо зберігати мир у храмах своїх сердець, єдність та вірність Богові та Церкві.

У це велике свято Пресвята Богородиця вказує нам прямий шлях до Бога, закликає до духовної праці, до покаяння, до готовності визнати й виправити помилки минулого, почати з Божою допомогою нове життя. Лише так ми зможемо досягти миру в своїх душах і у своїй країні.

Молитвами Пресвятої Богородиці нехай Господь зміцнить нас у вірі, захистить наш народ, нашу країну, нашу Українську Православну Церкву.

Зі святом, дорогі брати та сестри!
Миру, любові та благодатного Покрову Божої Матері всім нам!