Дорогі брати і сестри!
Сьогодні ми згадуємо святого апостола Андрія Первозванного — учня Христа, невтомного мандрівника, просвітителя й проповідника, який став зразком глибокої віри та відданості Спасителю.

Апостол Андрій був простим рибалкою із палким і відкритим серцем, готовим почути Божий поклик. Він першим визнав Іісуса Месією та разом зі своїм старшим братом Симоном Петром став Його учнем, залишивши все заради служіння Істині.

Апостол Андрій всюди й завжди слідував за Спасителем, розділяючи з Ним усі труднощі й випробування, ставши свідком численних чудес і одкровень.

Згідно з давнім церковним переданням, після зішестя Святого Духа учні Христа кидали жереб, щоб визначити свої місії. Апостолу Андрію судилося нести Євангеліє до далеких язичницьких народів. У небезпечні подорожі він вирушав, маючи лише свою палку віру та благодать Святого Духа, що через нього творила великі дива, хрестила народи й засновувала перші християнські громади.

Так, благовіствуючи день за днем про воскреслого Спасителя, апостол Андрій досяг північного Причорномор’я та берегів Дунаю. Згідно зі стародавніми літописами, він піднявся вгору по Дніпру до земель скіфів і слов’ян. На київських пагорбах — там, де згодом постане золотоверхий Київ, — апостол встановив хрест і передрік: «На цих горах засяє благодать Божа!»

Його пророцтво збулося: саме тут, завдяки рівноапостольному князю Володимиру, наш народ прийняв Святе Хрещення, ставши повноправною частиною великої християнської родини. Київ дійсно прикрасився численними храмами й монастирями, святими подвижниками та великими святинями, ставши справжньою перлиною православного світу.
Минають століття. Змінюються правителі, назви, суспільні уклади й кордони, але одне залишається незмінним: любов народу до Бога, його вірність Святій Матері Церкві та стійкість у збереженні вікових традицій — той спрямований до Неба стрижень, який захищав і зберігав нас від зникнення у найважчі часи випробувань.

Не варто забувати про це і сьогодні, коли ми переживаємо один із найбільш драматичних епізодів нашої історії. Вороги істинної Церкви призвели до того, що багато храмів і монастирів, на жаль, захоплені, зруйновані, перебувають у нарузі, оскверняються безбожними заходами або просто пустують.

Пророчі слова святого апостола Андрія вселяють у нас впевненість, що все це мине, адже благодать Божа не підвладна земним законам і указам. Усе повернеться на свої місця, храми із сяючими куполами будуть відновлені, наповнені богомольцями та благоуханням православного богослужіння во славу Божу.

Так буде, бо для України апостол Андрій — не просто історична постать, а небесний покровитель, чия молитовна допомога охороняє Київ і сьогодні. Він був і залишається прикладом непохитної духовної мужності. Несе людям світло й любов, зустрічаючи на своєму шляху нерідко злобу й ненависть, позбавлення й небезпеки, він своєю вірою перемагав усі страхи й сумніви.

Нехай молитви святого апостола Андрія зміцнять нас на нашому життєвому шляху, дарують мудрість і сили, допоможуть повернути на нашу землю довгоочікуваний мир, відродити на ній справедливість і щасливе життя, зберегти православну віру та нашу канонічну Святу Українську Православну Церкву. Нехай його благословення завжди перебуває з нами!