31 Грудня 2024
Дорогі друзі!
Ось і завершився ще один важкий рік нашого життя. Минулі дванадцять місяців принесли чимало випробувань і втрат.
Блаженний Августин одного разу сказав, що, створюючи світ, Бог одночасно створив для нього і час. Це нагадування про те, наскільки крихким і швидкоплинним є теперішнє: воно ледве з’являється, як одразу стає минулим. І все ж: як важливо для кожного з нас навчитися використовувати цей безцінний дар часу на благо, щоб кожна мить нашого життя ставала кроком до вічності.
На жаль, минулий рік не лише не приніс миру на нашу землю, але й не наблизив нас до видимих обрисів миру. Третій Новий рік ми зустрічаємо в умовах безперервної війни.
Кожного дня протягом 2024 року ми отримували трагічні звістки про кровопролитні бої, обстріли міст, про катастрофи, горе та страждання. Новинні стрічки говорили нам про нові засоби продовження війни, про постачання та виробництво зброї, про мобілізацію, про ситуацію на фронтах. Мирні ініціативи були надто непереконливими та відірваними від реальності. «Мирні саміти» — оперетковими. У заяви про мир не вірили навіть ті, хто їх проголошував. У топку війни кидали сотні тисяч людських життів. Політики повністю ігнорували прагнення простих людей, яким ця війна принесла біди, горе та страждання. Брехня та ненависть міцно утвердилися як основа державної політики.
Це був рік надій і імітацій. Надій на диво: а раптом війна закінчиться помахом чарівної палички? А раптом обрання Трампа поставить крапку у війні? І імітацій незалежності, імітацій турботи про людей, імітацій готовності до завершення війни, імітацій всенародної підтримки нинішньої української влади. Ніколи раніше українці не стежили з такою увагою за виборами у США, сподіваючись, що саме результат цих виборів вирішить долю війни та миру в Україні. Це показує, наскільки сьогодні сильна залежність від зовнішнього впливу і наскільки наша влада не є суверенною у своїх діях.
Також це був рік продовження гонінь на канонічну Українську Православну Церкву. Рік, коли українська влада під керівництвом Зеленського та Єрмака продовжила наступ на Церкву, ухвалювала антицерковний і антиправославний закон, захоплювала храми, саджала за ґрати під надуманим приводом владик, священників, мирян. Це був рік страждань для вірних УПЦ, але водночас це був і рік випробування на міцність у вірі до Господа і вірність Церкві.
Сьогодні ми молимося про те, щоб Господь зміцнив нас у вірі, допоміг зупинити війну, яка принесла людям незліченні біди. Допоміг повернути мир у наші серця і на нашу землю. Адже лише вірою та молитвою ми можемо протистояти палаючим у серцях ненависті й злобі, як у особистих стосунках, так і в суспільному житті.
Ми молимося про те, щоб кожен громадянин України усвідомив, що прості цінності — мир, любов, щастя, стабільність — це те, що треба по-справжньому берегти. І що головне наше багатство — це Православна віра, відхід від якої призводить до потрясінь і катастроф, зокрема пережитих сьогодні.
Дорогі друзі! Давайте почнемо новий рік із вдячності за все, що Господь нам послав у минулому році, за Його Благодать і за те, що Він не залишає нас у ці складні дні. Адже лише з твердою надією на Бога у нас є надія на майбутнє.
Я бажаю нам усім настання МИРУ та якісних змін у нашій країні, передусім у її керівництві. Нехай у наступному році ми побачимо мирну відроджену Україну і торжество канонічної Української Православної Церкви. Любові, міцного здоров’я, благополуччя нашим родинам!
З Новим роком, дорогі друзі!
Нехай Господь нас усіх береже!
Всі новиниОсь і завершився ще один важкий рік нашого життя. Минулі дванадцять місяців принесли чимало випробувань і втрат.
Блаженний Августин одного разу сказав, що, створюючи світ, Бог одночасно створив для нього і час. Це нагадування про те, наскільки крихким і швидкоплинним є теперішнє: воно ледве з’являється, як одразу стає минулим. І все ж: як важливо для кожного з нас навчитися використовувати цей безцінний дар часу на благо, щоб кожна мить нашого життя ставала кроком до вічності.
На жаль, минулий рік не лише не приніс миру на нашу землю, але й не наблизив нас до видимих обрисів миру. Третій Новий рік ми зустрічаємо в умовах безперервної війни.
Кожного дня протягом 2024 року ми отримували трагічні звістки про кровопролитні бої, обстріли міст, про катастрофи, горе та страждання. Новинні стрічки говорили нам про нові засоби продовження війни, про постачання та виробництво зброї, про мобілізацію, про ситуацію на фронтах. Мирні ініціативи були надто непереконливими та відірваними від реальності. «Мирні саміти» — оперетковими. У заяви про мир не вірили навіть ті, хто їх проголошував. У топку війни кидали сотні тисяч людських життів. Політики повністю ігнорували прагнення простих людей, яким ця війна принесла біди, горе та страждання. Брехня та ненависть міцно утвердилися як основа державної політики.
Це був рік надій і імітацій. Надій на диво: а раптом війна закінчиться помахом чарівної палички? А раптом обрання Трампа поставить крапку у війні? І імітацій незалежності, імітацій турботи про людей, імітацій готовності до завершення війни, імітацій всенародної підтримки нинішньої української влади. Ніколи раніше українці не стежили з такою увагою за виборами у США, сподіваючись, що саме результат цих виборів вирішить долю війни та миру в Україні. Це показує, наскільки сьогодні сильна залежність від зовнішнього впливу і наскільки наша влада не є суверенною у своїх діях.
Також це був рік продовження гонінь на канонічну Українську Православну Церкву. Рік, коли українська влада під керівництвом Зеленського та Єрмака продовжила наступ на Церкву, ухвалювала антицерковний і антиправославний закон, захоплювала храми, саджала за ґрати під надуманим приводом владик, священників, мирян. Це був рік страждань для вірних УПЦ, але водночас це був і рік випробування на міцність у вірі до Господа і вірність Церкві.
Сьогодні ми молимося про те, щоб Господь зміцнив нас у вірі, допоміг зупинити війну, яка принесла людям незліченні біди. Допоміг повернути мир у наші серця і на нашу землю. Адже лише вірою та молитвою ми можемо протистояти палаючим у серцях ненависті й злобі, як у особистих стосунках, так і в суспільному житті.
Ми молимося про те, щоб кожен громадянин України усвідомив, що прості цінності — мир, любов, щастя, стабільність — це те, що треба по-справжньому берегти. І що головне наше багатство — це Православна віра, відхід від якої призводить до потрясінь і катастроф, зокрема пережитих сьогодні.
Дорогі друзі! Давайте почнемо новий рік із вдячності за все, що Господь нам послав у минулому році, за Його Благодать і за те, що Він не залишає нас у ці складні дні. Адже лише з твердою надією на Бога у нас є надія на майбутнє.
Я бажаю нам усім настання МИРУ та якісних змін у нашій країні, передусім у її керівництві. Нехай у наступному році ми побачимо мирну відроджену Україну і торжество канонічної Української Православної Церкви. Любові, міцного здоров’я, благополуччя нашим родинам!
З Новим роком, дорогі друзі!
Нехай Господь нас усіх береже!
по темі