Сьогодні православні християни святкують Неділю про митаря та фарисея. Це важливий підготовчий тиждень перед Великим постом, що нагадує нам: кожен, хто гордо підносить себе, буде принижений, а кожен, хто смиренно принижує себе, буде піднесений.

Господь звертає увагу не на земні ранги й статус. Не на ордени, титули, заслуги чи політичну вагу. Для Нього важливі щирість молитви та покаяння — те, що таїться в найпотаємнішій глибині людського серця. І тому у зневаженого всіма, але щирого у своїй молитві митаря виявилося більше шансів бути виправданим і увійти в Царство Небесне, ніж у зовні добропорядного й поважного, але занадто самовпевненого фарисея.

Жаль, що більшість політиків у сьогоднішньому керівництві України, будучи, по суті, митарями або, швидше, мародерами, поводяться подібно до того фарисея: втрачаючи відчуття реальності й виявляючи свою гординю, вони вважають себе всемогутніми. Фарисейське самовдоволення й гординя, на жаль, завжди сприяють духовному засліпленню душі, ведуть до духовного падіння, а осуд ближнього обнуляє всі добрі справи. Що вже казати про тих, хто, надягнувши на себе корону не за розміром і, взявши непосильний тягар, під прикриттям патріотичних гасел розорили, розікрали, розпродали й зруйнували найбагатшу та найгарнішу країну? Хто своїми недалекоглядними й протиправними діями, репресіями та інтригами приніс горе мільйонам людей. Навряд чи тому, що відбувається сьогодні в нашій країні, знайдеться бодай якесь виправдання у нинішніх і майбутніх поколінь. І залишається тільки одне: просити в Бога милості та вірити в те, що Він визнає ці молитви і це покаяння щирими. Але, схоже, вони обрали інший шлях — той, яким уже пройшли й пішли в безодню небуття їхні попередники-більшовики.

Промислительно, що саме сьогодні Свята Православна Церква вшановує всіх новомучеників і сповідників Церкви Руської ХХ століття, які постраждали в роки безбожних гонінь. Цей день установлено в найближчу неділю до дня пам’яті Київського митрополита Володимира (Богоявленського), убитого революціонерами біля стін Києво-Печерської лаври в 1918 році. А саме це свято присвячене тим, хто, подібно до перших християн, не злякався ні страждань, ні смерті й зберіг вірність Богові до кінця.

Серед замучених у роки гонінь була незліченна кількість православних: мирян, монахів, священників, архієреїв, єдиною "провиною" яких була вірність Богові. Ми знаємо лише малу частину з них — за деякими даними, тільки священників у роки репресій було розстріляно понад сто тисяч.

Метою більшовиків початку ХХ століття було перетворення народу на слухняну біомасу, а як інструмент для цього, їм була потрібна власна квазі-релігія. Країна Рад енергійно створювала для цього свою кишенькову обновленську церкву — так звану «Живу церкву», виправдовуючи гоніння на християн високими цілями та прекрасними ідеалами. «Світле майбутнє» замість Царства Небесного, Маркс замість Ісуса Христа, серп і молот замість Хреста, першотравнева демонстрація замість Пасхальної ходи. Заради цих ідей було знищено мільйони православних.

Історія зробила повний оберт. Сьогодні, через століття, «нові більшовики» на чолі із Єрмаком-Зеленським разючою точністю повторюють прийоми своїх «дідів». Переймають у Порошенка естафету з підтримкою нових обновленців, розпочинають безпрецедентні для новітньої історії гоніння на Церкву.

Прикро, що, як і сто років тому, ці ідеї активно підтримав Константинопольський Патріархат. Як і тоді, справжня канонічна Українська Православна Церква зведена наклепами, облудно обвинувачена, зазнає репресій і збройних пограбувань. Духовенство й миряни змушені жити в атмосфері постійних погроз, незаконних обшуків, арештів, захоплень храмів і майна. Перелік правопорушень можна продовжувати дуже довго, але ясно одне: цей шлях веде лише до катастрофи. Впевнений, що за короткий час усі ці, та багато інших фактів стануть предметом неупереджених судових розглядів.

І все ж, з Божої милості, як і сто років тому, лише деякі люди похитнулися, злякалися й відвернулися від канонічної Православної Церкви. Як і за часів новомучеників і сповідників ХХ століття, серед нас виявилося багато твердих у вірі братів і сестер, отців і архіреїв які безстрашно сповідують Істину.

Сьогодні всім нам необхідно зберігати ЄДНІСТЬ, щоб вистояти самим і допомогти малодушним ближнім нашим подолати страх перед богоборчою системою. Страх Божий виганяє будь-який страх перед грішним — порожнім і тимчасовим.

Звертаючись сьогодні до святих новомучеників і сповідників, ми просимо їхнього заступництва, щоб не втратити здатність розрізняти добро та зло, істину та брехню, шлях до спасіння від дороги до загибелі.

Молитвами святих новомучеників і сповідників нехай Господь зміцнить нашу віру, захистить нашу Церкву та православний народ, підтримає й збереже нас у всіх нинішніх і майбутніх випробуваннях!