Дорогі брати та сестри!

Щиро вітаю вас із Лазаревою суботою — днем, що передує святу Входу Господнього до Єрусалима та Страсній седмиці.
Святе Письмо відкриває нам, що Господь прагне щирих і живих стосунків із кожною людиною як з особистістю. І воскресіння Лазаря, друга Христового — одне з найважливіших євангельських чудес — допомагає глибше осягнути глибину Божої любові.
Ця історія добре знайома: Лазар, близький друг Христа, захворів і раптово помер. Господь говорить, що ця хвороба — не на смерть, а на славу Божу і, не поспішає одразу прийти на допомогу. Його зволікання стає випробуванням віри й терпіння для близьких.
Але на четвертий день Він приходить до гробу, щиро сумує, розділяє біль втрати. Ісус плаче, бо не бажає смерті нікому. Спаситель приходить — і з Ним приходить життя. Він велить відвалити камінь і воскрешає Лазаря, який уже почав розкладатися.
Ця подія навчає нас: Бог не позбавляє людину свободи та відповідальності. Він чекає, що ми зробимо можливе, а неможливе за людськими мірками чинить Сам. Так Він діє і в нашому житті: Господь приходить тоді, коли здається, що надія вже похована під камінням розпачу, — і Своїм владним словом відроджує нас до нового життя.
Євангельська історія про воскресіння Лазаря відкриває нам, що для Ісуса Христа — Бога та досконалої Людини — дружба не була порожнім звуком, а одним із багатьох проявів любові. Бог прийшов до нас, став одним із нас і шукає нашої дружби. Він уміє дружити й цінувати ці стосунки.
«Друг любить за всякого часу, а в нещасті він — брат», — писав премудрий Соломон. Лазар став другом Христовим, впустивши Його до свого дому й серця. Подібно до нього і ми можемо стати друзями Божими, зрікаючись гріхів і пристрастей, відкриваючи своє життя назустріч Його любові.
У наш час трагічних випробувань особливо чітко усвідомлюється: життя без Бога — це духовна смерть і розпад. Народ, який заблукав і втратив віру, неминуче втрачає і силу і, єдність і, майбутнє. Але навіть одна людина, яка зберігає вірність Господу та Його істинній Церкві Христовій, попри всі труднощі, гоніння та страхи, може стати світильником надії та провідником для багатьох. Так було, так є і так буде.
Я щиро переконаний: лише віра Богові й вірність Церкві здатні змінити стан нашого суспільства й врятувати нас. Бо коли людина твердо вирішує стати другом Богові — вона духовно воскресає й отримує дар благодатної сили, яка здатна перемінити її душу і світ довкола.
Зі святом вас, дорогі друзі!

Бажаю, щоб кожен із нас став справжнім другом Божим.