Дорогі друзі! Вітаю вас із вісімдесятиріччям Великої Перемоги - однієї з найсвітліших, найвеличніших і найзворушливіших дат в історії нашого народу.

Сьогоднішній день – це не просто день пам'яті про загиблих у найкровопролитнішій війні в історії людства. Це не тільки данина поваги до ветеранів, яких залишилося дуже мало: тим, кого призивали в самому кінці війни, у 1945-му, сьогодні вже 98 років! Сьогоднішній день – це тест на право називатися Людиною.

Тому що в епоху тотального розлюднення саме ставлення до Дев'ятого Травня є найкращим індикатором того, наскільки в нас збереглися совість, пам'ять, почуття вдячності та здатність зберегти власну позицію в умовах, коли агресивний натовп біжить зносити пам'ятники та переписувати історію. Залишатися собою, пишатися своїми героїчними предками, зберігати пам'ять про жахи та подвиги війни, відрізняти правду від брехні – це те, що дуже цінно в наш час і що виділяє справжню Людину.

Сьогодні політики намагаються віддати забуттю частину нашої історії, частину наших сімейних розповідей. Нас намагаються примусити до зради наших дідів. З нашої свідомості витравлюють поняття «Велика Вітчизняна війна», замінюючи його знеособленою та загальною «Друга світова». А далі – пряме переписування історії. Нас намагаються переконати, що СРСР був таким же винуватцем у розпалюванні війни, як і Німеччина. Нам говорять про те, що немає різниці в тому, який із тоталітарних режимів переміг у війні. Нам намагаються розповісти, що справжня історія війни – це діяльність УПА, а не Червоної Армії та радянських партизанів. Нас змушують соромитися подвигів наших предків. І багато хто бездумно слідує за новою ідеологічною модою.

Дев'яте Травня – це день очищення від брехні, день здобуття справжньої історичної пам'яті. Війна торкнулася кожної родини. Але сьогодні не кожен намагається згадувати про це, не замислюючись, що якби не було вісімдесят років тому Великої Перемоги, то сьогодні не було б більшості з нас. Цей генетичний та ментальний зв'язок для багатьох сьогодні не є очевидним – тим більше, що казенні історики сором'язливо замовчують і про звірства нацистів, і про їхні плани щодо окупованих територій, і про Генеральний план «Ост». Звідси й спроби реабілітації фашизму. Перед нинішніми ідеологами стоїть головне завдання: витруїти пам'ять про те, як народи колишнього СРСР спільними зусиллями здійснили великий подвиг. А тому й намагаються очорнити та переписати нашу спільну історію, заразом показавши, що Гітлер був не такий вже й страшний…

Останнім часом з'явилася нова тенденція: політики високого рангу просувають тезу про те, що головним переможцем у війні були Сполучені Штати Америки. Без них, без їхньої допомоги Радянський Союз війну не виграв би. Вірнопіддана спроба прогнутися перед Вашингтоном штовхає політиків на відверту брехню, перекручування цифр та фактів. «США і так виграли б війну, а потім би звільнили європейську територію СРСР», - пишуть прихильники «нової історії».

Це – наруга над пам'яттю про наших героїв, мільйони жертв війни. Це - спроба підпорядкувати історичну правду політичному замовленню.

Але я вірю в те, що ідеологічна піна зійде, а справжня пам'ять про війну, гордість за предків, істинна історія Великої Вітчизняної війни знову повернуться до народу. Вірю, що будуть відновлені зруйновані пам'ятники героям. Вірю, що знову в пошані будуть могили полеглих воїнів. І вулиці знову носитимуть імена прославлених полководців, які врятували світ від нацизму. Адже тих, хто не втратив людську сутність, все одно більше. І правда на нашому боці.

Сьогодні хотів би привітати насамперед ветеранів Великої Вітчизняної війни. Дай їм Бог довгих, довгих років життя. Адже вони - це жива історія, це очевидці та учасники. Їх мало, але поки вони живі, вони стоять на сторожі правди про війну. Щиро вітаю всіх тих, хто сьогодні знаходить у собі сили та мужність залишатися Людьми, хто не втратив пам'ять і не відмовився від свого минулого. День Перемоги в народі називають «цивільною Пасхою» - підкреслюючи те, що світ воскрес після жаху війни, відродився до нового життя. І в це світле свято бажаю всім залишатися гідними подвигів наших предків.

А особливо, всім бажаю настання довгоочікуваного миру. Народи, які в 1945 році спільними зусиллями перемогли Гітлера, не повинні бути ворогами. Нас повинні об'єднувати спільна історія, спільні подвиги, спільна пам'ять, а значить - ми обов'язково знайдемо в собі сили переступити через образи та лихоліття. Необхідно вірити і знати: мир неминучий.

Зі Святом Великої Перемоги вас! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!