Т.К. Дякую, що приєдналися. Я думаю, що дуже мало американців розуміють ступінь переслідування українським урядом під керівництвом Зеленського Української Православної Церкви. Чи можете ви дати нам огляд того, що ваш уряд заподіяв вашій Церкві?

В.Н. На жаль, наша влада на чолі з президентом Зеленським розгорнула справжню кампанію цькування та гонінь проти Української Православної Церкви, найбільшої в Україні християнської деномінації. До війни в Українській Православній Церкві було 12 000 парафій і 7 мільйонів вірян. Це за найскромнішими підрахунками. І гоніння здійснюються попри те, що це найчисленніша конфесія християнської України. Попри те, що наші віряни здебільшого, близько 95-97%, голосували за Володимира Зеленського як за президента миру, як за ту людину, яка може принести мир на нашу землю і, зокрема, мир у релігійній сфері. Тому що він обіцяв, що не буде втручатися в церковні питання. За останні десять років гоніння на нашу Церкву лише посилювалися, але зараз це призводить до якихось жахливих наслідків. Як ви знаєте, в українському Парламенті прийнято закон, що фактично забороняє Українську Православну Церкву в Україні. Наші архієреї зазнають переслідувань, проти них порушуються абсолютно безпідставні, необґрунтовані кримінальні справи. Наші священники так само зазнають переслідувань. Наших вірян б'ють, захоплюються храми. Відбувається справжній жах. Це можна назвати одним словом – сатанізм, який зараз процвітає в Україні. Деякі наші митрополити перебувають у в'язниці або під домашнім арештом. Я можу навести приклад митрополита Арсенія. Це ігумен Святогірської лаври, і він за абсолютно брехливими звинуваченнями перебуває у в'язниці більше року. Митрополит Феодосій, який перебуває під домашнім арештом, митрополит Лука, який перебуває під домашнім арештом, митрополит Антоній, який зазнає гонінь. А також відомий митрополит Лонгин, який виховує дітей при своєму монастирі, утримує дитячий будинок, в якому перебуває понад 600 дітей-інвалідів. Так само попри те, що він допомагає людям, усім, чим може, ця людина зазнає гонінь. І все це лише через те, що ці люди залишаються вірними своїй Українській Православній Церкві, не зраджують свою Церкву, не зраджують Христа, не зраджують своїх людей. Практично щодня захоплюються храми, приїжджають люди у військовій формі з автоматами, викидають наших священників із храмів, б'ють вірян, жінок, старих, дітей. Це відбувається щодня. Зараз здійснюються спроби захоплення кафедрального собору в Чернівцях. Неодноразові спроби робляться і в різних інших місцях України. І, звичайно, це не може не викликати сильного невдоволення подібними подіями серед вірян і не може не викликати побоювань, що наша Церква може ще більше зазнавати гонінь з боку влади.

Т.К. Як ви думаєте, чому Зеленський це робить? Який його мотив?

В.Н. Треба розуміти атмосферу, яка зараз панує в нашій країні. В Україні основою державної політики та основою державної пропаганди є розпалювання ненависті. Ненависть – це основа політики. Ненависть, заснована на брехні. Брехня та ненависть є фундаментальними ознаками нинішньої державної політики України. Наша мета говорити правду. Церква викриває гріх і залишається вірною Христу. І за це зазнає гонінь. Але це також дуже благодатний час для Церкви, коли кожен може виявити свою вірність, свою віру і показати те, що він ніколи не зрадить свою Церкву. Це час випробувань. І він лише очищає Церкву, очищає наших вірян. І ми, звичайно, вистоїмо, попри всі гоніння, попри всі утиски, попри всі побиття, попри захоплення, попри злочини, які творяться навколо нашої церкви. Наша церква молиться за владу, молиться, зокрема, за Зеленського, щоб вони схаменулися, нарешті, зупинилися і зробили те, що вони обіцяли. Уявіть: 95-97% вірян голосували за президента Зеленського, і він фактично обдурив їхні очікування. Він не виконав своїх обіцянок.

Т.К. Чому, на вашу думку, світ проігнорував цю атаку на християнство в Україні?

В.Н. Я вам скажу, що ще рік тому неможливо було навіть слово вимовити в західній пресі, навіть в американській пресі, з правдою про те, що відбувається з Українською Православною Церквою. Стояв повний блок на правду про те, що відбувається в релігійному житті в Україні. І першою людиною, яка пробила цю стіну мовчання, були ви, запросивши Роберта Амстердама, офіційного представника Української Православної Церкви, до себе на інтерв'ю. І він почав говорити правду, і ви транслювали цю правду. І за це вам величезне спасибі. І, звичайно ж, також величезне спасибі віцепрезиденту Дж. Д. Венсу, який, будучи ще конгресменом, підняв свій голос на захист нашої Церкви. Він був єдиним політиком на Заході, який захистив нашу Церкву. У той момент це було дуже важливо для нас. Крім вас жодне серйозне видання не опублікувало правдивих матеріалів про те, що відбувається в Україні з релігійною свободою, які нападки відбуваються на Українську Православну Церкву. Все тому, що був виданий величезний кредит довіри президенту Зеленському. І він в очах західної громадськості уявлявся як лідер своєї нації, і все, що він робить, приймалося без жодних сумнівів. Але Зеленський не є легітимним президентом. Його термін повноважень закінчився, і вибори у визначений термін не проводилися. Тобто він, за ідеєю, не має права керувати країною. На підставі яких повноважень він діє? Тих повноважень, які він собі узурпував. Згідно з українською Конституцією, президента обирають строком на п'ять років. Є рішення Конституційного суду про те, що термін роботи президента п'ять років, і ніхто не може цей термін ані зменшити, ані збільшити. Це рішення було прийнято у травні 2014 року, але про нього чомусь усі забули. Зараз Конституційний суд не працює, він повністю заблокований паном Зеленським, і ніхто не може дати додатковий вердикт на цю тему та підтвердити те, що є питання до легітимності перебування при владі пана Зеленського.

Т.К. Отже, ви описуєте диктатуру. Чи турбуєтеся ви про свою безпеку після сказаного?

В.Н. Зрозуміло, що після появи на вашому шоу я зазнаю додаткових переслідувань з боку української влади, з боку пана Зеленського. Як ви знаєте, я перебуваю під українськими санкціями. Я був санкціонований українським урядом, особисто Зеленським. Ним було підписано три укази про санкції щодо мене. Я перебуваю під різного роду кримінальними переслідуваннями за абсолютно брехливими звинуваченнями – усі звинувачення на мою адресу брехливі, безпідставні. І, звичайно ж, після мого інтерв'ю, після того, як я скажу те, що думаю щодо того, що відбувається в Україні, я зазнаю додаткових переслідувань, додаткового тиску з боку влади. Але я цього не боюся. Ввести санкції проти громадянина України за законом неможливо. Є лише один випадок, коли можна вводити санкції проти громадянина України: якщо є доведений випадок фінансування ним терористичної діяльності. Але зараз санкції є улюбленою палицею Володимира Зеленського. Він застосовує їх до всіх, кому потрапить, кого він вважає своїм опонентом – до його критиків, до бізнесменів, до представників Української Православної Церкви. Я потрапив до списку санкціонованих осіб за релігійним принципом за те, що я є активним прихильником УПЦ протягом останніх 20 років, допомагаю їй усім, чим можу. І я в цьому списку санкціонованих осіб під номером один – стою як протодиякон Української Православної Церкви. Загалом, в умовах, коли не працює судова влада, яка зараз повністю паралізована, законність в Україні практично відсутня. Як сказав сам президент, «у нас Конституцію поставлено на паузу». У цьому випадку, звичайно ж, є всі ознаки того, що в Україні встановлено диктатуру. Обмежено права та свободи громадян, немає свободи висловлювання. Зрозуміло, що під час війни не може бути повної свободи висловлювань. Не може бути повна свобода думок, але й не повинно бути повного обмеження. Зараз президент та його адміністрація фактично повністю монополізували право на висловлення думок, на висловлювання, на надання людям інформації. Люди обмежені у своїх правах. Судова влада не працює. І це явні ознаки диктатури. Люди зазнають насильницької мобілізації – коли чоловіків хапають на вулиці та кидають їх в автобуси, а потім відвозять на лінію фронту. Парламент та українське суспільство, український народ живуть практично в атмосфері страху. Тому що, якщо ти висловиш критику щодо президента Зеленського, до тебе завтра приїде Служба безпеки України. Це таємна поліція. І тебе буде заарештовано та піддано переслідуванню. І, звичайно ж, у нас воєнний час, воєнний стан. Необхідно, щоб суспільство було об'єднане. Але замість об'єднання суспільства, замість об'єднання українського народу Зеленський ділить український народ за абсолютно різними ознаками, насамперед за релігійною ознакою. Потім за ставленням до історії, за ставленням до культури, за ставленням до героїв, за ставленням до мови. У нас суспільство повністю розділене. І це, звичайно ж, дуже неправильна політика щодо того, як влада повинна себе поводити.

Т.К. США стурбовані ситуацією, що склалася в Україні. Спікер Палати представників, який вважається християнином, це - спікер Джонсон. Що б Ви хотіли сказати йому як християнину та представнику американського Конгресу, оскільки гроші, які вони відправляють, використовуються для дискримінації?

В.Н. Мені б хотілося побажати, щоб ця допомога, яка надавалася українському народу, продовжувалася, тому що це дуже важливо для нас. Зараз український народ веде фактично боротьбу за виживання. За виживання своїх сімей. У нас українська влада та український народ живуть паралельними життями, у паралельних реальностях. Український народ думає про те, як вижити, як прогодувати свою сім'ю, як зробити так, щоб настав завтрашній день. Українська влада живе іншим життям. Вони наживаються на війні. І можна сказати, що національна ідея української еліти полягає в тому, щоб вкрасти гроші та витратити їх за кордоном. Так от: для того, щоб гроші, які відправляються як допомога в Україну, були витрачені українським урядом оптимально та на допомогу людям, пішли на підтримку знедолених людей, на виконання соціальних зобов'язань, потрібно ретельно стежити за тим, як витрачаються ці гроші. Звичайно ж, дуже важливо, щоб ці гроші не йшли на підтримку тих, хто захоплює наші храми, хто переслідує тисячолітню Українську Православну Церкву, єдину канонічну Церкву в Україні. Як я вам вже говорив, це найбільша християнська деномінація в Україні.

Т.К. Ми бачили звіти, що Зеленський та його сім'я розбагатіли під час війни. Ви вважаєте, що ці звіти вірні?

В.Н. У нас є приказка: не буває диму без вогню. І якщо існує якась інформація, то це означає, що є така ймовірність. Однак я не можу сказати ні «так», ні «ні». Я не можу підтвердити чи спростувати. Нам потрібні незаперечні докази, щоб ми могли це підтвердити.

Т.К. Ми також отримали повідомлення про те, що український Уряд продав певну кількість озброєння, наданого НАТО. Ви чули про це? І чи вважаєте Ви, що це правда?

В.Н. У мене немає інформації з цього приводу. Я не можу підтвердити чи спростувати це. Потрібно бути дуже глибоко зануреним у це питання і бути в Україні, і стежити за процесом, і бути частиною влади для того, щоб розуміти, наскільки це правда, а наскільки ні.

Т.К. Як давно ви знаєте Зеленського?

В.Н. Зеленського, думаю, багато українців знали набагато раніше, ніж він став президентом, коли він був одним із найкращих або найважливіших представників шоу-бізнесу України. Він грав головні ролі в серіалах і був дуже відомий усім українцям. Я ніколи з ним особисто не стикався, але ми з ним познайомилися після того, як він став президентом.

Т.К. Він балотувався як кандидат, який веде до миру. Що сталося? Чому він змінився?

В.Н. Він отримав на виборах підтримку 73% українців. Це були люди, які хотіли миру. Ви правильно сказали, що він балотувався як президент миру. У своїй інавгураційній промові він сказав такі слова: «Заради миру я готовий пожертвувати своєю популярністю, своїм рейтингом, якщо це знадобиться і, своєю посадою. Але я зроблю все, щоб принести мир в Україну». І наступне, що він сказав: «Протягом свого життя я робив так, щоб люди посміхалися. Я постараюся зробити так, щоб протягом найближчих п'яти років українці не плакали». Що у нас вийшло в результаті? Замість усмішок на очах українців сльози. Замість того, щоб відмовитися від своєї посади, але принести мир на нашу землю, він фактично перетворюється на диктатора. Миру в країні немає. Є війна. Саме за нього війна прийшла в Україну. Чи зроблено все для того, щоб цього уникнути? Це питання ставлять уже багато людей, звичайно, не публічно, просто публічно бояться ставити. Але чи все Зеленський зробив, щоб уникнути війни? Я думаю, що не все. Тому що впевнений, що війни можна було уникнути.

Т.К. Коли Зеленський сказав взимку 2022 року, що він хоче, щоб Україна вступила до НАТО, він знав, що Росія перейде кордон, якщо Україна вступить до НАТО. Але він все одно це сказав. Але як ви думаєте, чому він це зробив?
 

В.Н. Яка основа суверенітету України? Це – Декларація про державний суверенітет, де говориться, що Україна матиме нейтральний позаблоковий статус. І ніколи не приєднається до жодного військового альянсу. На основі цієї Декларації було прийнято Конституцію України. Але у 2018 році, під час передвиборчої кампанії, Порошенко, колишній президент, вніс зміни до Конституції щодо вступу України до НАТО. Це суперечило основоположній Декларації про державний суверенітет, коли 1990 року Україна оголосила себе суверенною республікою. Зеленський чудово знав, що постійні згадки про бажання стати членом НАТО дратуватимуть нашого північного сусіда. І він також не міг не розуміти, що це може призвести до вторгнення, до війни. І я в одному зі своїх інтерв'ю, коли ще був Народним депутатом, говорив про те, що у разі, якщо ми наполягатимемо на членстві в НАТО, то Росія піде до кінця. Вона не зупиниться. Про це чудово знали та розуміли багато людей. Але чомусь із наполегливістю, гідною кращого застосування, вони це постійно повторювали. Війни можна було б уникнути, якби Україна виконала зобов'язання, на які вона пішла в рамках Мінських угод. Згідно з якими Донецьк та Луганськ отримали б автономний статус у межах України. Але попри прийняття Мінських угод у 2015 році, ми продовжували зволікати з їхньою фактичною імплементацією протягом 7 років. І активно будували анти-Росію в Україні. Я жодним чином не виправдовую Росію та російську владу за цей акт агресії проти України. Проблема інша. Український народ ввірив владу Зеленському в надії, що він не дозволить війні прийти в країну та забезпечить мир. Завдання влади – забезпечити безпечні умови в країні та сприятливі умови для розвитку та зростання. І забезпечити безпеку своїх кордонів. І спробувати жити в мирі, або, принаймні, бути нейтральними щодо всіх своїх сусідів. На жаль, це почалося за Порошенка. І Зеленський продовжив, тому що він – гірша копія Порошенка. Вони посварилися з усіма нашими сусідами – Росією, Білоруссю, Угорщиною, Словаччиною, а також мали безліч суперечок із Польщею.

Т.К. Чи був Зеленський готовий до російського вторгнення? Чи знав він, що це скоро станеться?

В.Н. Як ви знаєте, я тут ще й з тієї причини, що нещодавно, буквально, можливо, тиждень тому, президент Зеленський оббрехав мене, висунувши тяжкі звинувачення, нібито в перші дні війни я схиляв його до капітуляції та до здачі територій і, фактично, до зради Батьківщини. Я опинився тут, щоб ще раз розповісти про цю ситуацію, пролити світло на те, що було тоді, в перші дні війни. Зеленський до останнього заперечував, що можливі воєнні дії, можлива агресія з боку Росії. Він до останнього заперечував це, хоча мав незаперечні дані від західних розвідок та нашої української розвідки. Але нічого не зробив для того, щоб підготуватися до війни. Нічого не зробив, щоб запобігти війні. Підготуватися до війни за короткий термін неможливо. І потрібно просто розуміти, що війна з сильнішою армією завжди призведе до тяжких наслідків для твоєї країни. Треба було зробити превентивні кроки, щоб цієї війни уникнути. Ще 23 лютого, напередодні початку повномасштабної війни, Зеленський зібрав в Офісі президента представників великого бізнесу України, мав із ними зустріч. І під час цієї зустрічі він переконував усіх, що війни не буде. Вторгнення не буде. Він говорив, що вони, як влада, роблять усе для того, щоб це вторгнення не відбулося. І коли мені дали слово, я сказав наступне: ми послухали доповіді силового блоку і, я розумію, що ситуація тривожна. І якщо у вас є хоча б один шанс із 1000 уникнути війни, запобігти війні – будь ласка, використайте цей шанс. Нам потрібен мир. Україні потрібен мир. Ми повинні зробити все, щоб цієї війни уникнути. Ну, а наступного дня о 05:00 ранку почалася війна. Я був у цей момент у Києві, вся моя родина була в Києві.

Т.К. Скільки українців, на вашу думку, загинуло в цій війні?

В.Н. Ніхто не знає точної цифри. Тільки Бог знає точну кількість. Він точно знає, скільки людей загинуло. Є офіційні цифри, які були озвучені особисто Зеленським. Є число, пораховане західними військовими аналітиками. Є число, яке побутує серед українського народу. Але рахунок у цьому жахливому конфлікті точно йде якщо не на десятки тисяч, то, можливо, на сотні тисяч загиблих. І ніхто не знає кількість зниклих безвісти. Ці цифри зараз засекречені.

Т.К. Ви турбуєтеся про те, що іноземці переїдуть у вашу країну, що в Україні почнеться величезна міграція, враховуючи кількість українців, які загинули та виїхали з країни?

В.Н. У першу чергу вся моя увага зосереджена на бажанні, щоб в Україні був мир, щоб було покладено край цій жахливій війні, щоб перестали гинути люди. Ось про це я думаю і молюся щодня. І, звичайно ж, дякую президенту Трампу, який мав політичну волю та сильне бажання встановити мир в Україні, покласти край цій війні. Ще п'ять місяців тому неможливо було навіть говорити про те, що можуть відбутися переговори між Росією та Україною. Вони сьогодні відбуваються, і намічається інший, черговий план цих переговорів. Це все завдяки сильній волі президента Трампа. І ми вітаємо те, що нарешті Сполучені Штати Америки почали експорт миру в Україну. А що стосується мігрантів, які, можливо, прибудуть в Україну, мені б дуже хотілося, щоб у першу чергу повернулися назад, додому всі українці. І спільними зусиллями після досягнення довгострокового миру ми б змогли відновлювати Україну і спробувати повернути ту велич і те, якою мирною, працьовитою, квітучою була Україна ще десять років тому.

Т.К. Зеленський на чолі вашого уряду зможе досягти миру? Це можливо?

В.Н. Це буде дуже важко зробити, навіть з огляду на сильну волю та вплив президента Трампа. Тому що на шляху до миру, як мені здається, найбільша перешкода – це сам Володимир Зеленський та його найближче оточення. При настанні миру існує дуже велика ймовірність того, що Зеленський може втратити владу. І після встановлення миру будуть ставитися багато незручних питань. Чому допустили війну? Чому не були підписані Стамбульські угоди? Тим паче, що нова угода буде набагато гіршою, ніж Стамбульські угоди. Ми всі знаємо суть того, про що домовилися в Стамбулі у 2022 році. І якби ці домовленості були реалізовані, то не було б сотень тисяч жертв, не було б такої кількості руйнувань в Україні, не було б загрози державності України, не було б втрати територій, які зараз, можливо, будуть. Якщо простежити всю історію з підписанням мирної угоди з Росією, починаючи з Мінських угод, то на кожному новому етапі умови для України погіршувалися та погіршувалися. Нова угода, яка, можливо, швидше за все, буде підписана, буде ще більш невигідною для України. Але за три роки після переговорів у Стамбулі загинула величезна кількість людей, пролито величезну кількість крові.

Т.К. Моє останнє запитання (дякую, що знайшли час для цього інтерв'ю) полягає в тому, чим можуть християни всього світу, церкви всього світу, віряни всього світу допомогти вам? Що я можу зробити, щоб допомогти вам аби запобігти спробам Зеленського утискати християнство в Україні?

В.Н. На жаль, у процесі гонінь на Українську Православну Церкву бере безпосередню участь Вселенський Патріарх Варфоломій. Вони із Зеленським роблять це спільно. І те, що за кілька років він жодного разу не підняв свій голос на підтримку УПЦ, – це явне свідчення того, що він залучений до цього процесу. Звичайно, ми бачимо підтримку з боку Єрусалимської церкви, з боку її патріарха, з боку Сербської церкви, Грузинської церкви, інших церков, які підтримують нас у цей найтяжчий час і надають нам братню любов і братню підтримку, насамперед молитвами. Тому що основна сила, основна зброя православних християн – це наша молитва. У нас немає іншої зброї. Але я точно знаю, що ніколи Церква не буде переможена. Жодна влада не змогла перемогти Церкву. Істинну канонічну Українську Православну Церкву нинішні її вороги не зможуть перемогти. Комуністи не змогли перемогти у XX столітті Православну Церкву, тому що це не просто якась звичайна організація, а на чолі Церкви стоїть Христос. А з Богом боротися неможливо. І завжди будуть дуже погані наслідки для тих, хто бере участь у цій боротьбі проти Бога і проти Церкви. І ми твердо впевнені, що з честю пройдемо через усі випробування і очистимося. І дякуємо вам за вашу підтримку. Дякуємо і Помісним Церквам, тому що вони допомагають нам і підтримують нас у цей найтяжчий для нас час.

Т.К. Амінь! Красиво сказано. І багато хто молиться за вас. Дякую за те, що розповіли нам про темряву в Україні. Я ціную це. Дякую.

В.Н. Дякую.