2 липня Володимир Зеленський своїм указом позбавив Предстоятеля канонічної Української Православної Церкви, Блаженнішого митрополита Онуфрія громадянства України.
Служба безпеки України, яка давно вже перетворилася на кишенькову структуру для обслуговування кліки Зеленського, надала сумнівні докази, скани паспорта на ім'я Блаженнішого Митрополита, без підтвердження достовірності документа, без належної експертизи, без оригіналу. Сам документ був нібито виданий ще у 2002 році (у той час сам Володимир Зеленський практично не вилазив з Москви) і, очевидно, давно втратив термін дії. Сам Блаженніший ще два роки тому дав вичерпні пояснення з приводу свого громадянства.
Влада вже не раз давала приводи для сумнівів у її чесності. Шахраям та лицедіям, що опинилися біля керма держави, не можна вірити: вони неодноразово фальсифікували документи та факти, брехали й обманювали власний народ, маніпулюючи свідомістю та довірою людей. Наймерзенніше, що подібного роду підтасовки документів можуть використовуватися проти будь-якого громадянина України.
Те, що відбувається – продовження політики режиму Зеленського щодо дискредитації та гонінь проти канонічної Української Православної Церкви. Кампанія, яку влада веде проти УПЦ, перейшла в нову фазу: прихильники «партії війни» вже не просто захоплюють храми й кидають у в'язниці священноначалля, духовенство та мирян. ТЦК отримали команду масово мобілізувати священиків УПЦ (акцент робиться саме на духовенстві нашої Церкви). Позбавлення Блаженнішого Онуфрія українського громадянства – це не випадковість, не спроба відвернути увагу від політичних чи військових невдач. Це перший крок до видворення предстоятеля УПЦ з країни.
За наявною інформацією, в надрах Офісу президента дозрів план: через позбавлення Блаженнішого Онуфрія громадянства та можливе його вигнання з країни, обезголовити Київську митрополію УПЦ, призначити місцеблюстителем одного з найстаріших митрополитів, а далі, шляхом скликання Архієрейського собору УПЦ під прямим контролем СБУ ,,обрати,, ,,предстоятелем,, одного з архієреїв, які демонструють підвищену лояльність до влади та готовність виконувати її розпорядження. Все це - для втілення мрії тріумвірату Зеленського, Єрмака та Вселенського Патріарха Варфоломія про взяття під контроль УПЦ та приєднання її до кишенькової структури, керованої з Офісу президента.
Дії влади проти Блаженнішого Онуфрія стали проявом не сили, а безсилля. Не випадково указ президента з'явився через короткий час після того, як віруючі відстояли кафедральний собор у Чернівцях – на батьківщині Блаженнішого, після невдалої спроби влади організувати рейдерське захоплення храму. У цій ситуації влада вирішила піти на крайні заходи.
У чому вина Блаженнішого перед клікою Зеленського? У тому, що Блаженніший не поставив політику вище служіння Богу. У тому, що у важкі часи він не зрадив Церкву та український народ. У тому, що Блаженніший завжди закликає до миру, до любові, до правди та до покаяння, а Зеленському потрібні війна, ненависть, брехня та театральні овації.
Зеленський вже давно перетворився на джерело зла, беззаконня та корупції. Його гучні заяви про прагнення до «духовної незалежності України» — це лицемірство. Зеленський і духовність – в принципі несумісні поняття. І сьогоднішні дії, спрямовані проти Предстоятеля канонічної Української Православної Церкви, це підтверджують.
Створюється враження, що Зеленському мало тих бід, які сьогодні відчуває Україна. Він намагається спровокувати релігійне протистояння в країні, чітко знаючи, як мільйони віруючих люблять свого Предстоятеля та Владику, і як вони відреагують на спробу вигнати його з України. Під прикриттям війни з Росією він намагається розпалити війну проти власного народу.
Але в цих умовах нашою відповіддю на дії влади може бути тільки єдність вірних Церкви та щира молитва за нашого предстоятеля і за народ. Я закликаю всіх — архієреїв, священиків, мирян — бути вірними чадами нашої Церкви, не дати втягнути нас в інтриги та провокації, а також об'єднатися навколо нашого предстоятеля — Блаженнішого митрополита Онуфрія. Я закликаю тих архієреїв, яких влада штовхає на блуд і зраду Церкви, одуматися і не уподоблятися Іуді, а згадати притчу про блудного сина, який все ж повернувся до свого батька.
ЄДНІСТЬ Української Православної Церкви — те, чого боїться і те, що намагається зруйнувати своїми діями влада. ЄДНІСТЬ, ВІРНІСТЬ і ТВЕРДІСТЬ У ВІРІ — те, що ми можемо протиставити гонінням з боку сатанинської влади.
Необхідно пам'ятати і вірити: ніколи в історії світські сили, політики та диктатори, царі та комісари не могли перемогти Церкву, яку заснував Ісус Христос.
І на цей раз перемога також буде за Церквою, а всі гонителі отримають заслужене воздаяння від Бога!
по темі