Дорогі брати та сестри!

Сьогодні Свята Церква святкує Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці — один з найулюбленіших днів церковного року.

У цей день ми згадуємо, як Божа Матір з’явилася у храмі богомольцям, і розгорнула Свій Покров над народом Божим, захищаючи його від загрози ворожого нашестя, знищення та наруги над святинями.

Традиційно цього дня говориться та пишеться багато про те, що Покров Божої Матері охоплює всіх нас, Її третій уділ — богоспасенну українську землю.

Але чи можемо ми, поклавши руку на серце, бути певними, що Мати Божа однаково молиться за всіх — за гнаних і гонителів, за мучеників і їхніх катів, за смиренних чад Церкви і за тих, хто повстає проти неї?

Відповідь дає Сам Христос у Своїй великій первосвященицькій молитві:
«Я молю не за ввесь світ, а за тих, яких Ти дав Мені...
Отче Святий! збережи їх в Ім’я Твоє, щоб вони були єдині, як і Ми єдині.
Я передав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, бо вони не від світу, як і Я не від світу...
Не молю, щоб Ти забрав їх зі світу, але щоб зберіг їх від зла» (Ін. 17).

Ці слова — ключ до розуміння сенсу сьогоднішнього свята.
Пресвята Богородиця, яка уважно слухала кожне слово Свого Сина та зберігала все у Своєму серці, молиться так само, як Він — за тих, хто всіма силами прагне жити за Євангельською правдою, хто береже віру та стоїть у спасительній огорожі Церкви Христової.

Її Покров — це не формальний та універсальний символ милості, а жива духовна опіка для всіх вірних Спасителеві людей.

Так, Мати Божа сумує й за тими, що впали, молиться за тих, хто ще здатен покаятися.
Але коли людина свідомо стає на шлях темряви, зради та ворожнечі з Богом, Її материнське серце страждає, та не покриває зла.

Бо любов — це не байдужість, це -  протилежність будь-якій неправді, це -  істина, яка рятує.

Сьогодні, коли чаша людських страждань переповнена від безумства війни, коли закон, честь та совість «поставлені на паузу», коли люди стають мисливцями на таких самих людей, коли Богом дароване людське життя, здається, вже нічого не варте і, коли в народу хочуть відібрати останнє — його безцінну душу, — нам, як ніколи, потрібно шукати захисту під Покровом Цариці Небесної.

А щоб перебувати під Ним, треба стояти твердо в істинній вірі, берегти чистоту душі, не зраджувати Христа й Його Святу канонічну Православну Церкву.

Сьогодні всім нам важливо зберігати єдність — особливо нашим архіпастирям.
Ні словом, ні ділом не спокушати своїх співбратів — священників і тисячі мирян — публічними суперечками в соцмережах на радість ворогам Церкви, а більше перебувати в молитві, братній любові й взаємній повазі.
Пам’ятати, що «диявол починається з піни на губах ангела, який іде в бій за святу й праву справу».

Господь бажає спасіння всім, але вибір завжди залишається за нами.
Той, хто перебуває в лоні Святої Церкви, хто стоїть під Покровом Пресвятої Богородиці, — стоїть зі Христом. А той, хто повстає й воює проти Його Церкви, добровільно відходить від світла — у вічну темряву забуття.

Дорогі друзі!
У день Покрову Пресвятої Богородиці щиро бажаю, щоб серед найтяжчих випробувань наша віра ставала все міцнішою, наші молитви — гарячішими й щирішими, а серця — чистішими.

Вірю й сподіваюся, що Мати Божа ніколи не відніме Святого Свого Покрову від нашого боголюбивого народу, від нашої землі, від нашої Церкви — попри всі підступи слуг темряви.

Нехай Її любов і молитви зміцнять усіх нас у істині й вірності Христові.

Зі святом Покрову Пресвятої Богородиці!
Миру, добра й захисту всім нам!