Дорогі брати і сестри!

Сьогодні ми святкуємо Введення до храму Пресвятої Владичиці нашої Богородиці — день, що знаменує перехід від Старого Завіту до Нового: від кам’яних стін — до Храму одушевленого.

Трирічна Отроковиця долає високі сходи Єрусалимського храму без сторонньої допомоги. Це не просто дитяча сміливість, а відповідь чистої душі на поклик Творця. Входячи до Святая Святих, Діва Марія стає тим Ковчегом, у якому невдовзі втілиться Сам Предвічний Бог.

Ця подія нагадує нам, що Промисел Божий звершується часто тихо, непомітно. Тоді, в Єрусалимі, світ жив своєю суєтою й не зауважив, як змінилася його доля. Ніхто з очевидців не розумів, що на їхніх очах звершується один із поворотних моментів усієї історії — ще один крок на шляху до спасіння роду людського.

Так діє Господь і сьогодні.

Ми бачимо це на прикладі нашої багатостраждальної України. Те, що ще недавно здавалося «непохитною системою», збудованою на брехні, корисливості, тотальному контролі та намаганні зруйнувати канонічну Українську Православну Церкву і змусити замовкнути її служителів, — почало руйнуватися.

І руйнується воно не тому, що хтось ззовні виявився сильнішим, а тому що всяка влада, яка повстає проти Бога і зневажає святиню, не має фундаменту. Вона стоїть на піску.

І як вода змиває порох і бруд, так історія змете й цей ганебний період — залишивши біль і розчарування тим, хто був засліплений багаторічною пропагандою; свободу дихати тим, кому намагалися затулити рота, вигнати чи знищити; і ще одну гірку сторінку — для вразумлення майбутніх поколінь.

Я неодноразово говорив: не можна воювати з Богом і сподіватися на перемогу. Якщо хочеш жити в мирі, щасті та достатку — іди не проти Бога, а до Нього.

Празник Введення до храму Пресвятої Богородиці знову і знову відкриває нам: велич людини полягає в тому, що вона — така мала і непомітна в масштабах безмежного Всесвіту — здатна вмістити у своєму серці Невмістимого Бога. Здатна на великі справи.

Будьмо ж наслідувачами Пречистої Діви в Її смиренні, любові та твердості. Будуймо храм усередині себе, а не зводьмо стіни розділення між нами — братами і сестрами у Христі.

Нехай Пресвята Богородиця, Яка ввійшла до Святая Святих, покриє Своїм Омофором нашу богоспасенну українську землю, укріпить нас в істинній вірі, дарує довгожданий мир і мудрість пройти всі випробування достойно.

Зі святом!