Дорогі брати та сестри!

Сердечно вітаю вас із днем пам’яті великого угодника Божого — святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця.

Серед безлічі святих Церкви він посідає особливе місце в серцях людей. Його люблять не за гучне ім’я та не за колишню велич, а за дивовижну близькість.

Святитель Миколай — той, до кого йдуть, коли більше ні до кого йти. Коли боляче, страшно, несправедливо. Коли здається, що світ оглух і зачерствів.

Церква називає його «правилом віри та образом лагідності». У цих словах — не поетичний зворот, а сутність його подвигу. Святитель Миколай був твердим і безкомпромісним, коли йшлося про Істину, але безмежно милостивим до людини. Він не шукав компромісу з брехнею, але завжди знаходив місце для любові.

Сьогодні цей приклад потрібен нам як ніколи. Ми живемо в часи, коли жорстокість часто видають за силу, цинізм — за зрілість, зраду — за мудрість, а байдужість — за «здравий глузд». Коли людину все частіше оцінюють не за серцем, а за користю. І саме тому святитель Миколай залишається для нас живим докором і живою розрадою водночас.

Він вчить: сила людини — не в криках, не в гаслах, не в уявному активізмі. Вона — у чистоті серця, у вмінні зберегти людяність тоді, коли світ озлоблюється. У здатності захистити слабкого, не зраджуючи правди. У мужності бути добрим, коли доброта стає рідкістю.

Не випадково святитель Миколай прославився як швидкий помічник. Його віра завжди була діяльною. Він не розмірковував про милосердя — він жив ним. Таємно допомагав нужденним, захищав невинних, зупиняв несправедливі вироки, примиряв ворогуючих. Його життя — це наочне свідчення того, що любов Христова сильніша за страх і зло.

Сьогодні, коли наша країна, наш народ і плоть від плоті його — наша канонічна Українська Православна Церква — проходять через тяжкі випробування, коли навколо стільки болю, розгубленості й тривоги, ми особливо ясно розуміємо: шанувати святителя Миколая — означає наслідувати його. Означає не озлоблюватися. Не здаватися. Не зраджувати. Не втрачати здатності співчувати. Не дозволяти ненависті витіснити любов із серця.

Згадуються слова святителя Луки (Войно-Ясенецького): «Будь добрішим, ніж прийнято, бо в кожного своя війна, свої битви та втрати». Ці слова — не просто порада, а духовний орієнтир.

Сьогодні в кожного свій хрест і свій тягар. І наше завдання — не збільшувати його, а по можливості полегшувати.
Церква вчить, що коли ми з дерзновенням вдаємося до святих, вони чують нас у Дусі Святому і предстоять за нас перед Престолом Божим. Це не красива метафора — це духовна правда, підтверджена досвідом мільйонів людей.

У нас є великий заступник на Небесах!
Вірю, що за молитвами святителя Миколая Господь збереже нашу Українську Православну Церкву, зміцнить наших пастирів і вірних, дарує нам мудрість і міцність у спокусах та допоможе встановленню довгоочікуваного миру на нашій багатостраждальній землі.

Нехай святий Миколай береже ваші родини й домівки, зміцнює у вірі, втішає у скорботах і вчить нас головного — любити ближнього по-християнськи.

Зі святом вас, дорогі брати і сестри!