Дорогі брати та сестри!

Сьогодні — Прощена неділя. Особливий, рубіжний день. Уже завтра Свята Православна Церква закличе нас вступити на спасенне поприще Великого посту.

Піст — це не лише утримання від їжі. Це уважне й суворе ставлення до кожного руху свого серця і розуму. Це боротьба з гординею, роздратуванням, осудом. Це повернення до себе справжнього — до того образу людини, яким нас задумав Бог.

Лише в серці, очищеному постом, покаянням і прощенням, може діяти благодать Святого Духа. А там, де діє Дух Божий, народжується мир — не декларативний, не тимчасовий, а справжній, глибокий і міцний.

Прощена неділя нагадує нам: примирення з Богом і ближніми — це не формальність і не просто гарна традиція. Це - головна умова спасіння. Неможливо йти до Пасхи, не примирившись.

Сьогодні ця істина стосується не лише кожного з нас, а й усієї нашої країни. Ми живемо в атмосфері ворожнечі, де ненависть дедалі частіше подається як чеснота, а взаємна недовіра стає нормою. Суспільство розділене й черстве, слова давно стали зброєю, а гординя — виправданням непримиренності. Будь-які зовнішні біди починаються з втрати миру в людському серці. Зокрема й нинішня війна між двома православними народами почалася з того, що гріх гордині, псевдоісторичні образи та хибні орієнтири підмінили собою поняття любові та взаємного прощення.

Мир у державі й між державами неможливий без миру в душі людини. Поки ми не навчимося долати власні пристрасті й гріхи, чути одне одного та шукати шляхів до примирення, жодні зовнішні, відірвані від реальності рішення не принесуть довгоочікуваного спокою.

Маємо мужність визнати: нам жити поруч одне з одним і надалі. Історію неможливо скасувати, як неможливо стерти географію. Заради майбутнього наших дітей, онуків і всіх прийдешніх поколінь нам необхідно шукати шляхів до співіснування, а не прагнути до безкінечної ворожнечі й взаємного знищення.

І як би не намагалися ті, хто наживається на безумстві війни, затягувати її й підігрівати ненависть, день миру все одно прийде. Бо зло не вічне. Вічним є лише те, що основане на Божій Правді.

Великий піст — це час внутрішньої праці. Час чесної розмови з Богом і власною совістю. Час почати добрі зміни із себе, а не чекати, поки зміняться інші.

Від щирого серця прошу у вас прощення, якщо когось образив словом чи ділом — вільно чи невільно.

Бажаю всім нам гідно пройти поприще Великого посту, очиститися духовно й тілесно, примиритися з Богом, з ближніми і з самими собою.

Миру вам і вашим домівкам!