Міжконфесійний мир – це важливий крок до миру в Україні. Сьогодні Велика палата Конституційного Суду України почала розгляд конституційного подання про визнання таким, що не відповідає Конституції, Закону «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 20 грудня 2018 року № 2662–VIII, який незаконно зобов’язує канонічну Українську Православну церкву змінити назву, де я виступаю уповноваженим представником 49 народних депутатів, що 18 січня 2019 року звернулися щодо цього до КСУ. 

Єдиною соціальною інституцією, якій довіряють усі українці, незалежно від регіону проживання, мови спілкування та політичних поглядів, залишається Церква. Православні цінності – важливий для суспільства об’єднавчий чинник: саме зі взаємного прощення може початися шлях до миру. 

Церква вже є мостом між серцями вірян, зведеним високо над політичними суперечностями та конфліктами. Тому антиконституційні закони, прийняті вчора для розпалювання ворожнечі та ненависті, сьогодні мають отримати належну оцінку й піти в минуле. Стаття 24 Конституції України забороняє дискримінацію громадян за будь-якою ознакою, тоді як оспорюваний закон зобов’язує змінити назву та перереєструвати статути громад лише одній конфесії – канонічній УПЦ. 

Це закон про насильницьке перейменування Української Православної Церкви, що суперечить також 35-й статті Конституції й положенням Закону про свободу совісті, що гарантує невтручання держави в справи церкви та право громад вільно вибирати і змінювати духовні центри як в Україні, так і за її межами. Згідно з нормами українського права, релігійні громади взагалі не зобов’язані реєструвати свої статути. 

Закон проголосований ще і з порушеннями конституційної процедури, яка зобов’язує народних обранців голосувати особисто. Уся країна була свідком, як під час голосування 20 грудня 2018 року в сесійній залі були зафіксовані кілька випадків кнопкодавства. З 240 іменних карток народних депутатів, які проголосували за законопроєкт, 23 не були зареєстровані в день голосування в залі, а двоє перебували на лікарняному, що задокументовано Апаратом ВРУ.

Прецеденти скасування Конституційним Судом законів через порушення процедури голосування вже є. Раніше КСУ прийняв відповідні рішення щодо законів «Про засади державної мовної політики» і «Про всеукраїнський референдум» якраз на підставі такого ж порушення конституційної процедури – а саме НЕ персонального голосування. 

Під час голосувань за «антицерковні закони» Порошенка були і грубі порушення Регламенту Верховної Ради: було внесення до порядку денного та прийняття рішення на ранковому, а не вечірньому засіданні, як і голосування відразу в цілому, попри поправки опозиції. 

Україна має залишитися правовою та світською державою. А головне – знову стати мирною державою, у якій зможуть цивілізовано співіснувати та розвиватися всі конфесії. Тому сьогодні важливо чітко узгодити законодавство з Основним Законом.