Сьогодні о 8 ранку СБУ і прокуратура за підтримки спецназу почали обшуки в заміському підсобному господарстві Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Чиниться тиск на намісника Лаври митрополита Павла. Слідчі дії здійснюються в межах абсолютно порожньої, явно сфабрикованої справи. І Владика Павло не єдиний, хто зараз зазнає переслідувань. Останні тижні ми спостерігаємо безпрецедентний тиск правоохоронців на представників священоначальства та священства нашої Матері Церкви – з однією метою – скоїти зрадництво й перейти з канонічної Української Православної Церкви в створювану адміністрацією президента так звану «церкву Порошенко» ЄПУПЦ. Ведуться «розмови», заводяться справи. Я впевнений, що всі ці справи повністю розваляться ще на досудовій стадії, як і сотні, якщо не тисячі, інших сфабрикованих владою справ проти людей, незручних владі, і людей, які опонують владі.

Але такими персональними атаками влада не обмежується. Паралельно, на вимогу Міністерства культури, уже кілька днів як розпочато сумнівний із погляду закону опис майна Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Описують усе, аж до мощей святих.

Позавчора на своєму засіданні Уряд України прийняв безпрецедентне за ступенем беззаконня рішення – відібрати в Української Православної Церкви та братії Почаївської Свято-Успенської Лаври комплекс храмових споруд – Троїцький і Успенський собори, монастирські келії, Архієрейський будинок, дзвіницю та надбрамний корпус. Тобто, практично всю Лавру. Кабінет міністрів посилається на таке ж незаконне рішення Міністерства юстиції тижнем раніше, 23 листопада, яким скасовано в односторонньому порядку перереєстрацію права користування УПЦ комплексом споруд Свято-Успенської Почаївської Лаври через нібито помилки колишнього реєстратора.

Стає зрозуміло, що задуманий і, на щастя, лише частково реалізований воєнний стан однією зі своїх цілей може мати безпроблемне захоплення храмів і майна УПЦ, аж до захоплення Лавр – Почаївської та Печерської. Адже режим воєнного часу, на думку його ініціаторів, дав би змогу легко розправитися з будь-якими спробами парафіян захистити свої храми та свої Лаври. Слава Богу, план Порошенка практично провалився. Хоча, загроза на тих територіях, де воєнний стан усе-таки було введено на тридцять днів, як і раніше зберігається.

Ну, а що до самого «наступу Порошенка», скажу – Лаври, монастирі та храми належали, належать і належатимуть нашій Матері Церкві. Безбожники після 1917 року, які тимчасово відняли їх у православних і записали на себе, вже заплатили за це, пішовши в небуття. Та ж доля чекає й на їхніх ідейних послідовників в особі Порошенка і його оточення. Православний народ України – а нас десятки мільйонів – захищатиме свої святині всіма законними способами, і не дозволить остаточно розколоти Православ’я на нашій землі на догоду політичним технологіям Порошенка.