У православному церковному календарі сьогоднішній день присвячений роздумам про Страшний суд.
Наш світ має початок і кінець. І день Другого Славного Пришестя Іісуса Христа, згідно з вченням Церкви, буде останнім днем світу, яким ми його знаємо. Це буде день, у який Той, Хто створив одного разу Всесвіт і нас у ньому, судитиме справи кожного. Цього Суду не уникне жоден з тих, хто коли-небудь жив на Землі.
Страшний суд — це головний і останній тест на людяність. Іспит, який вже неможливо буде перескласти.
За яким законом судитиме усіх Господь? Відповідь проста — за законом любові. Доброта, любов, милість і співчуття до всіх не зважаючи на обличчя, статус, національність, політичні погляди — ось те, чого шукає в нас Бог.
Глобальні інтереси, великі плани й геніальні досягнення — уся ця суєта суєт за мить перетвориться на жалюгідну тінь, на напівзабутий сон, на фіговий листок, яким не прикрити наготу та порожнечу маленької зашкарублої душі, яка опинилася перед обличчям нескінченного Бога і всієї світобудови.
Багато сильних світу цього, отримавши повноту влади, зайнявши високе місце у земній ієрархії, вирішують, що вони можуть за своєю примхою розпоряджатися долями як окремих людей, так і цілих народів, а то й навіть Церкви Христової.
Але правда в тому, що люди ввіряють своїм обранцям владу не для того, щоб вони перетворювалися на земних божків, купалися в розкошах, не для оплесків та яскравих обкладинок. «І, сівши, покликав дванадцятьох і сказав їм: хто хоче бути першим, хай буде з усіх останнім і всім слугою» (Мк. 9:35).
Народ чекає від влади найвищої відповідальності та виснажливої праці на загальне благо. Бути слугою — це не тільки красива назва для партії, але в першу чергу - покликання, місія. 
Нагадування про Страшний суд — грізна пересторога і можновладцям, і всім нам про те, що за все доведеться відповідати. За думки добрі й злі, за почуття щирі та фальшиві, за справи, які були чи не були зроблені. Адже хтось розв'язав війну, а хтось міг, але не став берегти дорогоцінний мир. Справи їхні, може, й не надто схожі, але результат зумовлений і сумний в обох випадках.
Господь усе бачить і кожному воздасть відповідно його заслугам. У Його Кодексі немає лазівок, колізій і подвійних тлумачень. На Його суді не буде хитрих адвокатів та лжесвідків. Страшний суд — це суд Істини!
Господь наш нескінченно благий, але Він також і справедливий. Ввести нерозкаяного, не виправленого благодаттю грішника до раю неможливо — хоч куди він піде, він нестиме своє пекло із собою.
Шанс на порятунок, надія на милість Божу і прощення наших гріхів можливі тільки за умови нашого щирого каяття перед Богом і зміни нашого ставлення до ближніх. Потрібно протверезіти, поки ми ще на шляху. Поки ми живі та ще можемо щось виправити у нашому житті.
Кому багато дано, з того більше і вимагатиметься. Про це важливо пам'ятати тим, хто зголосився служити своєму народові. Про це не варто забувати і тим, хто присягнув на вірність Церкві та народу Божому, прийнявши високий духовний сан. Будемо пам'ятати це і всі ми, адже апостол Петро сказав: «Ви — рід вибраний, царственне священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати досконалості Того, Хто покликав вас з темряви в чудове Своє світло» (1 Петра 2:9)
Майже двісті років тому великий поет сказав:
«Но есть и Божий суд, наперсники разврата!
‎Есть грозный суд: он ждёт;
‎Он недоступен звону злата,
И мысли и дела он знает наперёд.
Тогда напрасно вы прибегнете к злословью —
‎Оно вам не поможет вновь!»
Так, суд Божий неможливо підкупити.
Тому бажаю усім пам’ятати про свою людяність і любов до ближнього, про відповідальність за скоєне та відповідальність за ошукані сподівання, про гріх і покаяння — про все те, що буде відкрито і зважено на Страшному суді.