Напередодні Великого посту Церква нагадує нам про подію, яка є неминучою для кожної людини. День Страшного суду Христового — це не міф і не страшилка. Це обіцяний Богом момент істини, коли зруйнуються всі ілюзії, спаде всяка маска і, запанує лише чиста Правда. Тоді ми всі постанемо перед Творцем зі своїми справами: кожна людина та кожен народ представить плоди своєї слави та свого сорому.

Як говорить Святе Письмо, коли світ, що відпав від свого Творця доведе себе до межі, Господь прийде в усій Своїй славі, щоб судити живих і мертвих та відновити справедливість. Цей день стане останнім для світу в його нинішньому вигляді. Все, чим так пишаються люди, — їхні політичні й соціальні досягнення, слава й амбіції — перетвориться лише на жменьку пороху перед обличчям Вічності.

Тоді відкриються глибини сердець і, єдиним критерієм Божого суду стане наша ЛЮБОВ — її наявність або відсутність.
Господь не запитає, яку посаду ти займав, з яким прапором ходив, за що боровся, які гасла вигукував чи яку партію підтримував. Він запитає: чи був ти ЛЮДИНОЮ? Чи допоміг нужденному? Чи простив того, хто згрішив перед тобою? Чи зглянувся над тим, кому було погано? Чи подав руку тому, хто падав?

Тоді стане очевидним, що кожен наш вчинок — це вчинок перед Богом. Якщо ти нагодував голодного — ти зробив добро Самому Христу. Якщо ти відвернувся від того, хто потребував допомоги, — ти відвернувся від Бога. Крав у свого народу — крав у Бога. Поширював брехню про когось — ти брехав перед Богом. Сіяв ненависть, переслідував за іншу думку чи за інакомислення — ти ненавидів Бога.

Що вже говорити про тих, хто прирік сотні тисяч людей на смерть, зруйнував життя мільйонів, хто заради збереження своєї тимчасової влади переслідував Святу Церкву Христову, захоплював храми, кидав у в’язниці та бив священників, віруючих, сміливих, чесних і небайдужих людей?

Такі — хай би як високо вони не злетіли у своїй тимчасовій земній славі — почують страшні слова останнього вироку: "...Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволу та ангелам його". Адже Божий Суд є справедливим і неупередженим. Він страшний тим, що є остаточним.

На цьому суді не буде подвійних стандартів, лазівок, підкупів і політичного тиску. Не буде лобістів, піарників, армії силовиків і таємних агентів. Не буде дзвінків від впливових осіб і величезних сум на «вирішення питань». Суддю цього Суду неможливо відправити у відставку підписом указу, залякати чи підкупити. Неможливо буде «домовитися», запропонувавши родовища корисних копалин або пакети акцій державних підприємств. Неможливо буде виправдатися акторською грою, красномовством чи хитромудрими маніпуляціями. Тут кожен отримає згідно з тим, що таїлося в його душі.

Саме тому Свята Церква за тиждень до Великого посту знову і знову нагадує нам про це головне та останнє випробування. Вона ніби будить нас від сну, щоб ми задумалися: чи готові ми?

У Символі віри ми сповідуємо Христа, "що знову прийде у славі судити живих і мертвих". Уся земна дорога — це підготовка до цієї Зустрічі. Ми не знаємо, коли вона настане, але поки ще ми живі, у нас є шанс змінити свою долю та принести у цей світ добро. Поки ще ми на дорозі, у нас є час почути голос совісті — цей передвісник Страшного суду, покаятися, попросити прощення, виправити помилки, встигнути навчитися любити.

Тож скористаймося цим Богом даним благодатним часом Великого посту, щоб день Страшного суду став для нас не днем страху, а днем надії та радості зустрічі з Богом.
Амінь.