У травні 2018 року колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко звернулися до українців із закликом об’єднатися навколо створення єдиної помісної Української православної церкви. То президенти об’єдналися, а чи допоможе ця церква об’єднати Україну? ГолосUA звернувся з цим питанням до мецената, народного депутата України Вадима Новинського.

– Вадиме Владиславовичу, що Ви думаєте про створення Української помісної православної церкви?

– Вважаю, що ця ініціатива – це не що інше, як політична авантюра. Бо якщо вона буде хоч якоюсь мірою реалізована, то це говорить про те, що в нас у країні ніколи вже не буде єдиної помісної церкви, єдиного православ’я. Церква буде остаточно розділена на дві частини, а цього не можна допустити. За назвою і структурою буде Українська православна церква канонічна, яку зараз очолює Блаженніший Онуфрій. А ось ця новостворена квазі-церква, яка хоч якусь легітимізацію отримає, хоч непряму, але від Святійшого Патріарха, то ці дві церкви вступлять у серйозний конфлікт, який буде ділити й суспільство. Патріарх Філарет неодноразово заявляв про те, що в разі створення цієї квазі-церкви необхідно Києво-Печерську та Почаївську лавру передати їй. Це будуть захоплення монастирів і храмів. Народ вірить, вірні нашої церкви прийдуть їх захищати. Хто може гарантувати, що не трапиться кровопролиття? Те, що зараз пропонує Президент Порошенко під цими пристойними приводами, є прямим шляхом до розколу країни.

– На Вашу думку, успіху не матиме звернення Президента до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням видати томос про цю церкву?

– Згідно з тисячолітньою історією церкви таке рішення не буде відповідати законам і традиціям. Аналогів ще не було. Коли було звернення Верховної Ради у 2016 році, тоді один із кліриків Вселенського патріархату (який є спікером Вселенського патріархату) це звернення назвав «зухвалим, якщо не сказати більше». Так не чинять у православ’ї. Політики не повинні втручатися в справи церкви. Політики хочуть, щоб церква була кишеньковою і виконувала роль якогось релігійного департаменту Адміністрації Президента або відповідної структури під керівником країни. Щоби вона просто була політичною організацією. У церкви інші завдання й інші цілі. Її Господь створив, й основне завдання – порятунок душ людських. Це вічність донесення слова Божого людям. Ось і все. Іншого нема. Вони хочуть зробити Церква своїм знаряддям.

– Політики не можуть втручатися в релігійні питання, а церква може втручатися в політику?

– І церква теж. Церква не займається політикою. Церква і православ’я поза будь-якою політикою, поза якимись політичними доктринами, поза якимись модними течіями. Православній вірі 2000 років! Заповіді Божі непорушні, не минуть ніколи й будуть вічними.

– Чи понесуть політики відповідальність за порушення Конституції?

– У нас Конституція порушується щодня самим же Президентом. Він гарант Конституції. А по суті, він є гарантом тільки своєї влади. Він сам порушує Конституцію кожен день, підписуючи ті чи інші закони. Ми говоримо про це постійно. Закон йде в пряме протиріччя з Конституцією, а він однаково підписує. І в цьому разі, коли він звертався до Вселенського Патріарха, він порушив статтю Конституції. Не треба влазити в справи церкви. Глава церкви – Христос, він сам усі питання вирішить.

– Чи є сенс подати до суду?

– Подати до суду завжди можна, але важливо, яким буде рішення цього суду. Конституційний суд і Верховний суд перебувають під непрямим контролем Президента та Адміністрації Президента. Там складно щось вирішувати. Але цей варіант треба розглядати.

– Як створення Української помісної автокефальної церкви позначиться на вірянах?

– Як позначилося створення цієї квазі-церкви, так званої церкви Київського патріархату? По суті своїй це політична організація з релігійною назвою. Не може представник церкви позитивно говорити про війну, про агресію, про помсту. Він повинен говорити тільки про мир і про любов, нести слово Боже. А пан Михайло Денисенко, відомий як Філарет, говорить такі страшні речі, що жах просто. Закликає до озброєння, до помсти, продовження війни, говорить, що жителі Донбасу самі винні в тому, що відбувається, і повинні кров’ю змити свою провину. За що? Це взагалі слова диявольські. Але це сприймається як слова пастиря. Є пастир добрий, а є найманець. Ось Філарет – пастир-найманець, який веде свою паству в нікуди. Створенням цієї церкви він багатьох людей спокусив, і вони пішли в цю структуру. Їх відводять від істини таким ось чином. За останні 4 роки наша церква зазнавала колосального тиску з боку влади. Коли і храми захоплюють і передають на користь Київського патріархату, священиків і парафіян б’ють. Заводять кримінальні справи на священиків нашої церкви. На тих, хто захоплює, на цих бандитів, справи не заводять. Заводять на священиків за те, що вони до кінця залишаються вірними тій клятві, тому служінню, яке вони узяли на себе.

Ось за це їх намагаються покарати. Попри цей колосальний тиск, віряни залишаються вірними своїй церкві. Ми бачимо, яка величезна кількість православних бере участь у Хресних ходах. 2015–2017 рік – понад 100–1 20 тисяч. Цих же людей ніхто не купував, ніхто не платив гроші за те, щоби вони прийшли. Вони прийшли за покликом серця. Так само вони беруть участь у цій дуже важливій для України справі, тому що кожен хресний хід йде за мир і злагоду в Україні. Віряни хочуть миру, щоби не було поділу, щоби була згода в суспільстві. А влада робить усе навпаки. Вони хочуть війни, розколу, розділення і множать тільки ненависть і злобу наших людей.

– Чи йде зараз якась підготовка до Хресного ходу?

– Я не знаю. Найімовірніше так. Хресний хід у нас проводиться 27 липня напередодні святкування рівноапостольного князя Володимира. Я сам брав участь у всіх Хресних ходах і бачу, скільки людей там приходить. Влада занижує реальну кількість, каже про максимум 5 тисяч людей, але це все не так – кожен може сам переконатися.

– Чи бачите Ви елементи корупції в створенні цієї церкви?

– Складно сказати. Я намагаюся це слово ніколи не вживати, кажу тільки те, що я знаю, і тільки те, що відповідає дійсності. Інакше я уподібнюся тому ж Порошенку, який обманює людей на кожному кроці й каже неправильні речі. Ось як, наприклад, він говорить, що наша канонічна церква не відспівує воїнів, полеглих у конфлікті на південному сході України. Це неправда і брехня. І він цю брехню поширює.

Є ж свята заповідь, що не можна лжесвідчити. І неперевірену інформацію не може говорити й передавати її не можна. Таких випадків не було. Ось я кажу, хоч один випадок нам скажіть, коли наша канонічна церква відмовилася відспівувати полеглого у війні. Був випадок, коли немовля не відспівували, але воно було хрещене в Київському патріархаті. За законами священик не мав права цього робити, не мав права відспівувати. Він зробив усе спокійно: зателефонував у Запоріжжя, зателефонував священику Київського патріархату і сказав: «зроби відспівування, оскільки я не можу це зробити». А якого розголосу набула ця подія?! Почали звинувачувати нашу церкву в усіх смертних гріхах.

– Як створення помісної автокефальної церкви позначиться на жителях сходу України?

– Хочу сказати, що в нас помісна церква є. Не треба створювати нову, вона є. Українська православна церква під керівництвом святійшого митрополита Онуфрія. Помісна церква – це церква українського народу. І створювати щось нове не те, що б не можна, це суперечить усім законам і традиціям. На одній території не можуть існувати дві церкви. І жителі сходу як були вірними своїй матері-церкві, так і залишаються їй вірними. Вони будуть захищати не тільки на південному сході, а й у центрі, і на заході України. Віряни будуть захищати свої храми і священиків. Ця авантюра не пройде.

Мені здається, що Господь не допустить такого. Я впевнений, що Порошенко будь-яке рішення Константинополя буде пояснювати як свою перемогу. Усі вже до цього готуються. Про це говорять усі засоби масової інформації, пишуть в інтернеті, спускаються темники, як підійти і як контролювати цю тему. Все контролюється дуже жорстко. СБУ чинить колосальний тиск на архієреїв нашої церкви й на священиків, простих парафіяльних священиків на всій території України. Це взагалі кричущий факт, але про це чомусь ніхто не говорить.

– До 28 липня будуть якісь новини з Константинополя або тут влада прийматиме якісь рішення?

– Я був разом із блаженнішим Онуфрієм у Шамбезі під Женевою. У 2016 році проходила передсоборна нарада напередодні всеправославного собору. І в ній брали участь предстоятелі всіх православних церков світу (за винятком Сирії) і 6 митрополитів різних церков. І на цій нараді Вселенський патріарх на питання, як він ставиться до ситуації в Україні, при всіх сказав: «Я підтримував і підтримую канонічну церкву України на чолі з Блаженнішим Онуфрієм і ніколи не визнаю розкольників». Тобто, якщо він зараз якимось чином визнає розкольників, то це буде порушення м його слова, даного при всіх. Це раз. По-друге, там під час підготовки до Критського собору був розроблений документ про надання автокефалії. У ньому чітко сказано, що автокефалію може надавати виключно церква-мати, якою для України зараз є російська православна церква, і за погодженням з усіма помісними православними церквами світу. Тобто, кожна церква має це визнати (Польська, Албанська, Кіпрська, Антіохійська, Олександрійська, Єрусалимська, Вселенська, Грузинська, Болгарська, Сербська, Румунська).

Але цей документ не був там парафований і не був винесений на Критський Собор. Відповідно не був прийнятий, але в розробці його брали участь представники всіх церков. Й ось відповідно до цього документа неможливо зробити те, що зараз планує зробити Порошенко. А Порошенко вже оголосив, що до 1030 року Хрещення Русі документ цей буде підписаний. Я не думаю, що Патріарх піде на це. Він мудра і досить відповідальна людина, яка піклується про всеправославну єдність у світі. У разі прийняття будь-якого подібного документа буде розкол у православ’ї, який за своїми наслідками буде навіть важчим за розкол 1054 року, коли християнство розділилося на католицьку і православну церкви.