19 жовтня відбувся черговий раунд переговорів глав держав у «нормандському форматі».

Вкотре доводиться констатувати складність і неоднозначність того, що відбувається.

Однозначним підсумком зустрічі є сам факт відновлення переговорів. Сторони перейшли до погодження дорожньої карти реалізації домовленостей, і це є безсумнівним позитивом. Ще одним важливим підсумком стала чітка фіксація алгоритму – спочатку вибори на Донбасі, потім контроль кордону. Цю черговість устами своїх спікерів Єлісєєва та Клімкіна визнала й українська влада, хоча упродовж півтора року стверджувала протилежне, вводячи в оману простих українців і використовуючи цю суперечність для затягування процесу.

Причина проста – на жаль, для дуже багатьох представників владної коаліції повернення Донбасу означатиме втрату можливості списувати всі свої помилки та прорахунки на війну, втрату можливостей для збагачення на режимі блокади Донбасу й оборонних замовленнях, нарешті, раніше чи пізніше, але розставання з владою.

Опір у вищих ешелонах влади дуже великий, але нам – усім, хто бажає Україні добра та процвітання – не залишається нічого іншого, окрім як подолати його.

Нинішня влада має зрозуміти, що заради країни, заради миру, заради майбутнього не шкода розлучитися з рейтингами й електоральною підтримкою.

Мир понад усе.

Вважаю справу боротьби за мир на нашій землі спільною справою для всіх гілок влади.

Я глибоко переконаний, що в процесі врегулювання набагато активнішу позицію має займати Верховна Рада.

Розумію, що в цій активності особливою є роль і відповідальність у опозиції, і, конкретно, в Опозиційного блоку як партії, що має найбільшу з усіх українських політичних сил підтримку на Південному Сході країни й безпосередньо в зоні конфлікту.

З метою активізації процесів щодо мирного врегулювання ми внесли пропозицію про прийняття парламентом пакету з десяти законів, які мають сприяти реалізації основних завдань – деескалації, деблокаді й реінтеграції Донбасу. Крім того, наша політична сила постійно перебуває в політичних консультаціях із нашими західними партнерами й колегами з парламенту з метою наблизити остаточне виконання «Мінська».

Ми – конструктивна опозиція – будемо співпрацювати з будь-якою політичною силою в країні, готовою сприяти політичному врегулюванню на Донбасі. Готові ми й до співпраці з владою.

Але якщо нинішня влада на перше місце поставить власні, а не народні інтереси, якщо влада буде продовжувати політику «ні війни, ні миру», водночас дедалі глибше заганяючи країну в соціально-економічну кризу, запевняю вас, ми – опозиція – докладемо всіх зусиль для перезавантаження влади.