У ніч із 23 на 24 квітня в Одесі зловмисники організували підпал Свято-Успенського чоловічого монастиря. Очевидці заявляють про використання для організації пожежі «коктейлю Молотова». Під час ліквідації пожежі травми дістав архімандрит Володимир (Якименко). Завдяки щасливому випадку та завдяки злагодженим діям працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій і насельників монастиря обійшлося без жертв.

Це – четвертий підпал монастирів і храмів Української Православної Церкви за останні два тижні. 12 квітня пожежа знищила будівлі Свято-Успенського чоловічого монастиря в селі Липки в Рівненській області. 15 квітня повністю згорів храм на честь святої мучениці Параскеви в селі Лукавці Чернівецької області. 21 квітня горів Гамаліївський жіночий монастир у Сумській області.

Підпал монастиря в Одесі здійснено напередодні річниці іншої трагедії – спалення живцем 48 одеситів у Будинку профспілок. Безкарність породжує безкарність. Нерозкритий злочин дає ґрунт для нових злочинів. Тим більше, що в Україні знову почалася антиправославна істерія – незадовго перед світлим святом Христового Воскресіння в засобах масової інформації з’явилися відверті заклики до заборони діяльності Української Православної Церкви, до захоплення храмів, Церкву спробували представити в ролі ворога державної політики щодо запобігання пандемії коронавірусу, джерелом небезпеки для здоров’я громадян.

Усе це дає підстави підозрювати наявність єдиної, ретельно скоординованої акції, спрямованої на підрив авторитету та на знищення канонічного Православ’я в Україні й заміну його псевдоцерковними сурогатами, тобто маємо справу з продовженням політики режиму Петра Порошенка.

Звертаюся до Президента України, до голови Служби безпеки України, до міністра внутрішніх справ України з вимогою взяти ситуацію під свій контроль і докласти всіх зусиль для встановлення та покарання винних у підпалах і нападах на храми та монастирі. Відповідний депутатський запит буде направлено в усі правоохоронні органи, щоб цим фактам приділили належну увагу. Українська влада повинна усвідомлювати, що байдужість до цієї проблеми може мати далекосяжні наслідки, у результаті яких уже йтиметься не тільки про порушення прав вірян і конфесій, а і про загрозу людським життям, а також самій національній безпеці України.

Вказуємо на неприпустимість використання антицерковної й антирелігійної пропаганди, порушення прав конфесій і вірян у демократичній державі, а також використання засобами масової інформації риторики, спрямованої на сіяння ворожнечі в суспільстві. Влада зобов’язана зробити все для того, щоб зупинити радикалів, які діють в інтересах однієї з конфесій, припинити шалену наклепницьку кампанію проти Української Православної Церкви, знайти та покарати винних у підпалах і їхніх покровителів.