25 січня в ПАРЄ було проголосовано доповідь моніторингового комітету «Функціонування демократичних інституцій в Україні».   

Проголосований документ я вважаю справжньою перемогою української опозиції та свідченням визнання її авторитету в Європі.

Дивіться самі — у тексті доповіді звучать такі вимоги та рекомендації до української влади:
 

• вимога виправити закон про люстрацію, який порушує права людини — «Асамблея висловлює свою стурбованість у зв’язку з проблемами прав людини, які були порушені законом про люстрацію»;
• заклик до української влади дотримуватися прав опозиції, парламентської та непарламентської, забезпечити політичний плюралізм, дозволити опозиції виконувати свою роль у повному обсязі;
• висловлено стурбованість мовними проектами української влади, спрямованими на звуження наявних прав національних меншин.

Додатково внесено поправку, що в Україні мають бути «збережені права національних меншин на використання своїх мов національних меншин, що передбачені Конституцією та всіма міжнародними зобов’язаннями країни».

І найголовніше — у резолюції чітко озвучено вимогу до української влади виконання «Мінських домовленостей» про зміни до Конституції, що стосуються децентралізації. Упродовж останніх двох років ми — українська опозиція — наполегливо вимагали від влади виконання «Мінських домовленостей». Нами було подано до парламенту всі необхідні для реалізації «Мінська» законопроекти та поправки до Конституції, але їх провладна коаліція ігнорувала.

Нарешті, ця проблема стала очевидною і для наших колег в Асамблеї, адже в доповіді є вимога до всіх сторін конфлікту, зокрема до української влади, виконати пункти «Мінських домовленостей» щодо конституційної реформи та децентралізації. Це безсумнівний прогрес.

Взагалі, підготовлена Асамблеєю доповідь, безумовно, є серйозним авансом для української влади, можливо, навіть надмірно толерантним і комплементарним щодо неї. Навряд чи наявні проблеми в гуманітарній та соціальній сферах дозволяють говорити про серйозний прогрес у розвитку та якості функціонування демократичних інституцій в Україні; швидше варто говорити про деградацію демократії в країні.

Дуже важливо, що в доповідь було додано нашу поправку з вимогою до української влади дотримуватися прав опозиції. На нашу думку — і її підтримали наші європейські колеги — завдяки умисним діям влади в Україні склалася ситуація, що виключає рівну політичну конкуренцію. Немає плюралізму думок, свободи слова та совісті. Опозиція зазнає переслідувань і дискримінації. Це стосується як парламентської, так і непарламентської, і несистемної опозиції.

Не менш важливо, що ПАРЄ рекомендувала українській владі припинити експерименти в мовному питанні, адже практика останніх декількох років показує — в Україні йде систематичний наступ на мовні та культурні права національних меншин, а також на закріплені в Конституції України права російськомовних громадян.

Нарешті, ще одна найважливіша і для країни, й особисто для мене тема стала предметом активної дискусії в кулуарах, і була озвучена мною в моєму виступі.

Мова про руйнівну політику влади в церковному питанні. Наша позиція про неможливість втручання держави в церковні справи знайшла широку підтримку серед делегатів ПАРЄ. Упевнений, що в надалі нам вдасться зробити цю проблему однією з центральних, і домогтися поліпшення ситуації. Втім, це стосується і всіх ключових питань, озвучених у доповіді. Ми — українська опозиція — докладемо всіх зусиль для досягнення миру шляхом реалізації «Мінських домовленостей», а також для захисту демократії, прав і свобод усіх без винятку громадян України незалежно від їхніх політичних поглядів, національності та мови, якою вони розмовляють.