Україна зіткнулася з викликами, які можуть серйозно ускладнити економічну та соціальну ситуацію на довгі роки вперед. На сьогодні країна відчуває на собі дію максимальної кількості негативних чинників: війна, пандемія коронавірусу, глобальне падіння фінансових і сировинних ринків, неефективність державної системи.

У країні очікується стрімке збільшення рівня безробіття, прогнозується погіршення соціального самопочуття громадян.

На тлі цих безпрецедентних обставин в Україні триває війна на Донбасі. Гинуть люди, руйнуються будинки й інфраструктура регіону. Не виконуються Мінські домовленості. «Партія війни» знову намагається використовувати риторику ненависті, намагаючись не допустити утвердження миру в країні.

Сьогодні необхідно зробити кроки, спрямовані на забезпечення єдності всередині країни. Політичні партії повинні забути про свої рейтинги. Чвари та ненависть мають поступитися місцем солідарності громадян перед обличчям серйозніших і страшніших проблем. Нас усіх повинні об’єднати три пріоритети, кожен із яких – важливий і самоцінний.

Перший – це люди, їхнє здоров’я й особиста безпека в умовах пандемії коронавірусу. Кожен із нас має відповідально підійти до всіх рекомендацій МОЗ України, самодисципліна – це найкращий засіб проти поширення пандемії.

Другий – відновлення стабільної економіки, максимальний захист громадян від наслідків кризи та безробіття. Необхідно припинити масштабне фінансування війни й ненависті та перенаправити доходи бюджету на підтримку слабо захищених верств населення.

Третій – мир, захист життів наших співвітчизників у нових критичних обставинах.

Влада, бізнес, політичні партії та громадські організації повинні в цих умовах припинити інформаційну істерику та політичну війну «всіх проти всіх» і почати діяти спільно, скоординовано. Зараз потрібно консолідувати все суспільство. У цьому й має проявитися соборність нашої країни. Потрібен мораторій на політичне протистояння.

Кожен із нас – незалежно від посади та достатку – повинен зробити свій посильний внесок, щоб наша країна пройшла ці часи турбулентності гідно.

Ми маємо зробити все, що від нас залежить, щоб мінімізувати негативні наслідки, особливо для тих людей, які гостро потребують турботи та входять до основної групи ризику: людей похилого віку, ветеранів Великої Вітчизняної війни та праці.

Я звертаюся до Президента, уряду, колег із Верховної Ради. Ми не повинні забувати про людей на тимчасово не підконтрольних територіях. Там – у Донецьку, Луганську, Горлівці, Макіївці – живуть такі ж громадяни України, і в недалекому майбутньому нам разом треба буде будувати єдину країну.

Ми повинні направити гуманітарну та медичну допомогу по ту лінію протистояння. Необхідно об’єднати можливості влади та підприємців.

Ніхто не має права самоусуватися, відокремлюватися, проявляти свій політичний егоїзм. Від наших спільних дій і консолідації зусиль, від здатності переступити через дріб’язкові образи та суперечності залежать не тільки життя й добробут наших громадян, але й саме майбутнє України.