Захід дивиться крізь пальці, як корупція й радикалізм правлять бал у «новій Україні»

Два роки тому на Заході дивилися на Україну з ентузіазмом. Зараз настрої близькі до розчарування та втоми.

Моя країна не стала Європейським проривом, як людям обіцяли. Ті, хто прийшов до влади в Києві під оплески західних еліт, тепер розраховують на те, що закордонні партнери будуть заплющувати очі на те, як вони керують країною.

А це зовсім не те, що потрібно простим українцям. На початку вересня цього року одягнені в камуфляж молоді націоналісти організували напад і підпал студії незалежного телеканалу. Приблизно 20 молодиків влаштували пікет біля редакції телеканалу, підпалили шини й кинули димову бомбу в приміщення, чим викликали пожежу на першому та другому поверхах. Одна з журналісток дістала серйозне поранення.

Організатори цього терористичного акту досі не покарані, а правоохоронні та інші органи влади наполегливо ігнорують численні заклики європейських інституцій, політиків і правозахисників провести комплексне та об’єктивне розслідування цього злочину.

Після нападу на телеканал людина, обвинувачена в організації злочину, хизується своєю акцією й погрожує іншому ТВ-каналу тоді як поліція стверджує, що не змогла встановити особи підозрюваних.

Якої справедливості можна очікувати в ситуації, коли незадовго до нападу депутати від правлячої коаліції відкрито закликали до цькування телеканалу за нібито «непатріотичну» редакційну політику?

Так потурання радикалам відкриває шлях для ще більшого насильства.

Уряд України безпрецедентно залежить від збереження підтримки з боку Заходу для стабілізації економіки, яка переживає глибоку кризу, і в конфронтації з Росією.

Щоб забезпечити таку підтримку, президент України Петро Порошенко постійно заявляє про свою безумовну прихильність до європейських демократичних цінностей і верховенства права. Однак те, що реально відбувається в країні, робить подібні заяви безпідставними.

Українська економіка стагнує. Комунальні тарифи підвищуються, набагато перевищуючи рівень мінімальної зарплати. Соціальні протести стають дедалі ймовірнішими, що підштовхує владу до чимраз нахабнішого полюванні на відьом проти представників опозиції.

І я зіткнувся з цим особисто.

У липні цього року парафіяни канонічної Української православної церкви організували релігійну процесію до річниці хрещення Київської Русі (Хресний хід) із закликами до мирного врегулювання конфлікту на сході України.

Процесія переросла в масовий рух за участю понад 100 тис. громадян з усієї країни.

Я як людина, що вірить у Бога, і послідовний прихильник мирного врегулювання конфлікту на Донбасі підтримав Хресний хід і надав матеріальну допомогу його організаторам, а також допоміг із транспортом і харчуванням для його учасників.

Відповідь моїх опонентів не змусила себе чекати. У дні Хресного ходу СБУ провела обшуки в моїй компанії Смарт-Холдинг. А зараз мені погрожують кримінальним переслідуванням під надуманим приводом.

Очевидно, що влада злякалася масштабу громадського обурення через її політику. Нерозв’язаний конфлікт на Донбасі, тривале зубожіння, давно накопичені протиріччя в суспільстві — все це створює вибухонебезпечний коктейль.

Прийшов час друзям України на Заході відмовити в підтримці тим її керівникам, хто заохочує радикалізм, нетерпимість і войовничість.

Україна вкрай потребує миру із сусідами. Країні потрібне національне примирення. Законні права опозиції вимагають поваги. Тільки після досягнення цих базових цілей ми разом можемо взятися за непросте завдання відновлення нашої країни, у якій однозначно є потенціал стати цінним партнером, а не важкою ношею й головним болем для Європи.

Оригінал статті за посиланням