Новини

Сьогодні о 8 ранку СБУ і прокуратура за підтримки спецназу почали обшуки в заміському підсобному господарстві Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Чиниться тиск на намісника Лаври митрополита Павла. Слідчі дії здійснюються в межах абсолютно порожньої, явно сфабрикованої справи. І Владика Павло не єдиний, хто зараз зазнає переслідувань. Останні тижні ми спостерігаємо безпрецедентний тиск правоохоронців на представників священоначальства та священства нашої Матері Церкви – з однією метою – скоїти зрадництво й перейти з канонічної Української Православної Церкви в створювану адміністрацією президента так звану «церкву Порошенко» ЄПУПЦ. Ведуться «розмови», заводяться справи. Я впевнений, що всі ці справи повністю розваляться ще на досудовій стадії, як і сотні, якщо не тисячі, інших сфабрикованих владою справ проти людей, незручних владі, і людей, які опонують владі.

Але такими персональними атаками влада не обмежується. Паралельно, на вимогу Міністерства культури, уже кілька днів як розпочато сумнівний із погляду закону опис майна Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Описують усе, аж до мощей святих.

Поки українські моряки не повернуться додому, вважати, що інцидент біля Керченської протоки повністю вичерпаний, рано. Ми закликаємо владу до прямих переговорів із Російською Федерацією про негайне видавання затриманих і засуджених українських моряків на підставі договорів про правову допомогу між двома державами. Замість виправдань і пошуку винних потрібен пошук компромісу з російською стороною у сформованій проблемі, і це єдиний шлях повернення наших хлопців, і відповідальність за їхні долі лежить особисто на президенті П. Порошенку.

Важливо сказати і про те, що істерія з введенням воєнного стану, яка почалася після інциденту, без достатніх правових підстав – це ганьба і відчайдушна спроба Президента утриматися при владі будь-якою ціною. Той, хто, по суті, відправив наших моряків у полон, зараз роздає інтерв’ю направо й наліво, вже забувши про головне завдання – повернення екіпажів українських суден. І не дивно. Режиму Порошенка потрібен безперервний потік «в’язнів Кремля», щоби залишатися на порядку денному антиросійських санкцій і бути в центрі уваги світових ЗМІ. Але це зовсім неприпустима й аморальна ціна його перебування при владі.

Вчорашнє голосування у Верховній Раді з питання введення воєнного стану показало повну поразку Петра Порошенка. Йому не вдалося здійснити свій початковий задум і встановити диктатуру в країні, обмежити дію Конституції і скасувати або перенести президентські вибори. У тому вигляді, у якому рішення було проголосовано, сама по собі ідея воєнного стану стає нонсенсом і насмішкою над «стратегічним генієм» людей із найближчого оточення Президента.

Замість 60 днів воєнного стану на території всієї країни (що призвело б до автоматичного перенесення на невизначений час президентських виборів) Рада затвердила військовий стан у стилі «софт» – 30 днів на території 10 областей із чітким розпорядженням провести президентські вибори саме 31 березня. Президентська команда настільки була впевнена в тому, то її варіант буде покірно прийнятий народними депутатами, що ще до голосування віддала початковий текст Указу Президента в друк – і сьогодні країна могла з подивом бачити, як «Урядовий кур’єр» вийшов з опублікованими без правок і змін документом. Петро Порошенко зазнав найбільшої політичної поразки.

Минулого вівторка мені була надана висока честь – я був обраний головою фракції партії «Опозиційний блок» у Верховній Раді України. 

Хочу запевнити як моїх колег, так і наших однопартійців і прихильників, що зроблю все, аби виправдати високу довіру.

Хотів би також висловитися про події, що супроводжували моє обрання, а саме: про виключення двох народних депутатів зі складу фракції.

Хочу сказати, що Опозиційний блок – це не два й навіть не сорок три депутати, Опозиційний блок, передусім, це тисячі депутатів усіх рівнів по всій країні, це десятки тисяч членів партії й мільйони наших виборців і прихильників. Тому вихід із фракції кількох депутатів для політичної сили – ніяка не трагедія. 

Так, дуже складно розлучатися з людьми, з якими пройшов певний етап життя, особливо такий непростий, як останні чотири роки. Але, повторю, для політичної партії «Опозиційний блок» жодної трагедії не сталося.

З повідомлення в пресі та на сайті НАПК, я дізнався, що мова йде про те, що я не вказав у деклараціях за 2015 і 2016 роки вартість приміщень, які я орендую і в яких розміщена моя приймальня, а також вартість акцій деяких компаній. Агентство бачить у цьому «ознаки кримінального правопорушення».

Я знаю, що декларація заповнена мною повністю відповідно до вимог законодавства, а заяву НАПК про виявлення «ознак кримінального правопорушення» я розглядаю як продовження незаконного тиску влади на політичного опонента. Тим більше, у цьому разі представники Агентства демонструють повну некомпетентність, «творчо» трактуючи свої ж рекомендації. 

У декларації зазначено всі компанії, акціями яких я володію безпосередньо, і в яких я є бенефіціаром, включаючи реєстраційні номери, адреси й кількість акцій, які мені належать. Інформація про володіння акціями декларується мною багато років поспіль, за весь час, як я є народним депутатом. Кожен може в цьому переконатися, ознайомившись із моєю декларацією, зайшовши на сайт НАПК.