Обговорюючи 18 лютого в ефірі програми «HARD з Влащенко» насущні проблеми України, я висловив думку щодо необхідних дій, здатних допомогти уникнути поглиблення розколу в українському суспільстві та повернути мир країні. Якщо говорити про основні для різних регіонів України питання гуманітарної сфери, потрібно вказати на кардинальну різницю в підходах до їх розв’язання в чинного президента й у нашої команди Опозиційного блоку. До речі, ці ж принципи закладені в основу програми нашого кандидата Олександра Вілкула.

Для того, щоби гуманітарна сфера не була лінією розмежування українського суспільства, потрібно поважати всі регіони України: не тільки Львів, а й Донецький регіон теж. Необхідно ухвалити нову Конституцію, згідно з якою гуманітарні питання будуть передані на розгляд та прийняття рішення самими регіонами.

Щоби жителі на місцевому рівні за допомогою референдумів самі визначали, яка мова регіонального спілкування їм потрібна, крім державної – української. Щодо ставлення до історії, я вважаю, що не варто ламати історичну індивідуальність областей України й нав’язувати всім регіонам, яких героїв шанувати й на честь кого називати вулиці.

У своєму виступі під час круглого столу 15 лютого 2019 року за участі Місії Європарламенту, присвяченого підвищенню ефективності роботи українського парламенту та гармонізації законодавства України, я як глава фракції ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ заявив, що відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій від 2014 року «Європейська Україна» ОПОБЛОК – єдина фракція, яка була позбавлена контролювальних функцій, і представники фракції не очолили й до цього дня не очолюють жодного комітету.

Усі керівні посади правляча коаліція розподілила між собою, наших депутатів немає ні в керівництві Рахункової палати, ні в складі Центральної виборчої комісії, ні в складі Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Фактично єдина реальна опозиція в нашій особі свідомо позбавлена можливості впливати на роботу законодавчого органу.

Представники Місії Європарламенту погодилися із зауваженнями ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ, висловленими мною щодо утисків прав фракції, і рекомендували керівництву українського парламенту виправити ситуацію.

Знаменита формула Льва Троцького: «Ні війни, ні миру!», яка характеризує ставлення більшовиків до Брест-Литовського мирного договору 1918 року, цілком застосовна й до тієї ситуації, яка склалася після лютого 2015 року – після підписання в Мінську домовленості про мирне врегулювання ситуації на Донбасі, а також після того, як вироблена в цій домовленості формула досягнення миру лягла в основу резолюції Ради безпеки ООН. Минуло чотири роки з дня підписання «других Мінських домовленостей». За міжнародною класифікацією в нас – напівзаморожений конфлікт: активні наступальні або оборонні операції не ведуться, лінія протистояння зафіксована та не пересувається. Але водночас практично щодня гинуть люди, зокрема мирні жителі, а градус напруги у відносинах між сторонами не спадає.

Мінські домовленості, здавалося б, сформулювали доволі чітку дорожню карту досягнення миру на Донбасі, у країні та в регіоні: припинення вогню, ухвалення потрібних законів, надання Донбасу особливого статусу в межах України, проведення виборів, повернення Україні контролю над усією протяжністю державного кордону. Але виявилося, що Мінські домовленості стали утопією: мир так і не настав. І цьому є кілька причин.

Сьогодні ми є свідками політичного тиску на тих, хто, виконуючи свій професійний обов’язок, не дав можливості технологам Петра Порошенка здійснити відверту провокацію. 

Поліція відмовилася грати в брудні політичні ігри й не стала потурати пристрастям агресивних «активістів» із числа опікуваних владою націоналістичних угруповань. Хуліганським діям має бути покладено край, бандитизм повинен бути викорінений, політичному тероризму необхідно ставити заслін. 

Очевидно, що це страшно не сподобалося тим, хто віддає націоналістам команду «фас!».

Проти низки працівників поліції порушено кримінальні справи, інших змусили – у найгірших традиціях сталінських часів – відмежуватися від товаришів і від своїх поглядів. Влада не помічає, як сама сприяє вседозволеності крайніх радикалів і демотивує правоохоронців.

У цій ситуації я прийняв рішення запропонувати допомогу тим, проти кого влада застосувала свої репресії. Я готовий надати працівникам поліції, які перебувають під слідством, найкращих адвокатів.

Міжнародний благодійний фонд (МБФ) на честь Покрови Пресвятої Богородиці цьогоріч направить майже 15 млн грн на створення та обладнання унікальної операційної в Інституті серця Міністерства охорони здоров’я України.

У межах проекту для однієї з операційних медичного закладу буде закуплено спеціальне операційне та ангіографічне обладнання. Це дасть змогу виконувати операції на серці із застосуванням передових малоінвазивних і ендоваскулярних технологій. Проект ще не має аналогів в Україні.

У такій операційній пацієнт зможе в одному місці отримати всі необхідні діагностичні та лікувальні процедури. Це значно зменшить етапність оперативних втручань, час загальної госпіталізації й одужання хворих. Тут різні фахівці зможуть проводити одночасно кілька діагностичних і лікувальних маніпуляцій для одного пацієнта.

Сьогодні я й мій колега Олександр Долженков від фракції Опозиційного Блоку подали подання 47 народних депутатів до Конституційного Суду про визнання неконституційним прийнятого закону про свободу совісті та віросповідання.

Посилаючись на статтю 35 Конституції України, ми обстоюємо реалізацію права кожного на свободу віросповідання. Неконституційний закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», ухвалений 17 січня 2019 року, містить низку положень, які свідчать про державне втручання та цілеспрямовану зарегульованість діяльності релігійних організацій. Це обурливе порушення прав наших громадян. Ми, депутати фракції Опозиційного Блоку, вважаємо, що ухвалений із грубими порушеннями регламенту закон суперечить Конституції України! До того ж, він грубо порушує права однієї з конфесій – канонічної православної церкви – і спрямований на її дискримінацію. Суть цього закону – зробити так, щоб полегшити переходи парафій із канонічної православної церкви до новоствореної – так званої, православної церкви України, яка за своєю суттю є політичною організацією. 

Прийняте сьогодні антиукраїнське рішення щодо зміни Конституції є абсолютно політично неграмотним і служить цілям передвиборчої кампанії Порошенка! Насправді, Президента і його оточення не цікавлять ЄС і НАТО. Їх цікавить збереження влади ще на п’ять років. Але ми вже бачили п’ять років суцільної брехні, невиконаних обіцянок і катастрофічного зубожіння українців. Ще п’ять таких років Україна не витримає!

Єдина фракція, яка голосувала проти цього антиукраїнського рішення, є наша фракція партії «Опозиційний блок». Ми голосували проти всім складом, тому що впевнені в незаконності цього рішення, прийнятого без урахування думки громадян України. Згідно з Конституцією, тільки народ має право змінювати закріплений Основним законом зовнішньополітичний курс держави. Є тільки один спосіб з’ясувати думку українців – провести всеукраїнський референдум.

У чому ще полягає маніпулятивний характер того, що сталося сьогодні? У тому, що від європейських чиновників ми багато разів чули, що в найближчі десятиліття питання членства України в ЄС не стоятиме. Так само й щодо НАТО ˗ перспектив вступу до Альянсу країни, яка фактично перебуває в стані війни, просто немає. При цьому, за останніми даними соціології, лише приблизно 40% громадян нашої країни підтримують курс на вступ до НАТО, і лише приблизно половина громадян ˗ за вступ до Євросоюзу. І це без урахування думки жителів Криму та Донбасу.

Вчора, під час погоджувальної ради голів фракцій парламенту я нагадав колегам, що вкотре протягом чотирьох років ми – партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК» – наполягаємо на тому, щоби Верховна Рада ухвалила пакет законів, необхідних для виконання Мінських домовленостей і виконання зобов’язань, узятих Україною 12 лютого 2015 року. За весь цей час, поки Мінські домовленості не виконуються, у нашій країні загинули тисячі людей, і мирні жителі, і військові, але попри це не зроблено жодного кроку для встановлення миру на Донбасі.

Другим за важливістю для розгляду у Верховній Раді й таким, що не терпить зволікання, вважаю питання вирішення нагальних економічних проблем населення. Ми повинні ухвалювати закони, які будуть покращувати життя українців, підвищувати їхній добробут. Наша фракція неодноразово пропонувала законопроекти про зниження тарифів на послуги житлово-комунального господарства, соціального захисту громадян, зниження податкового тиску на роботодавця. Але, на превеликий жаль, ні уряд, ні провладна коаліція нічого для розв’язання цих питань не роблять. А приймають абсолютно популістські закони, які йдуть у руслі передвиборної кампанії чинного президента.

Торік за фінансової підтримки Фонду реалізовувалися благодійні проекти в галузі історико-культурної спадщини, сфері охорони здоров’я, захисту материнства, дитинства, сім’ї. Фонд також став співорганізатором фестивалів, конференцій, конкурсів та інших заходів.

Одним із напрямів діяльності Фонду є підтримання притулку для дітей-сиріт при Вознесенському Банченському чоловічому монастирі. Там живуть і виховуються понад 400 дітей-сиріт, серед яких діти з інвалідністю та важкими захворюваннями, зокрема ВІЛ-інфіковані. Цьому проекту більш ніж три роки, і Фонд щомісяця виділяє допомогу на утримання притулку. У 2018 році вона становила понад 16 млн грн.

Протягом багатьох років фонд є співорганізатором щорічного міжнародного фестивалю православного кіно «Покров». У 2018 році фестиваль проходив із 8 до 12 жовтня в Національній опері України ім. Тараса Шевченка. На його проведення цьогоріч фондом було виділено 1,5 млн грн.

Бюджет БФ Вадима Новинського в галузі охорони здоров’я у 2018 році також збільшився і становить понад 18 млн грн. Цього року продовжилася реалізація всеукраїнської програми «Допоможи серцю битися», у межах якої 59 дітей із вродженими вадами серця отримали кардіохірургічне лікування в Інституті Серця МОЗ України. 

Цього тижня я взяв участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія).

Головна темою обговорення на полях Всесвітнього економічного форуму була глобалізація в епоху четвертої промислової революції, ідею якої описав засновник Всесвітнього економічного форуму, німецький економіст Клаус Шваб.

На жаль, Україна зупинилася ще на стадії третьої промислової революції, що приблизно відповідає 70-м рокам минулого століття у світовій промисловості. Ми нікуди не рухаємося й не розвиваємося, наша економіка стагнує, а звіти уряду про нібито її зростання, на жаль, не більше, ніж маніпуляція зі статистикою. Але нас ніхто у світі не буде чекати. Інвестиції в Україну прийдуть тільки після того, як ми закінчимо війну й почнемо будувати правову державу.

Також під час форуму я побував на «Українському сніданку», організованому Фондом Віктора Пінчука. Темою дискусії про Україну були «Виклики та вибір, що стоять перед Україною у 2019 році напередодні президентської виборчої кампанії».

У зв’язку з цим дуже точними були слова з виступу в Давосі канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що компроміс – це плід відповідальних рішень відповідальних політиків.

Вчора, виступаючи на дебатах сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, я звернув увагу парламентаріїв європейських держав на порушення базового документа Ради Європи – Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод в Україні.

Опозиційний блок оскаржив у судах закриття виборчих дільниць у Російській Федерації як грубе порушення виборчого права українських громадян, які проживають у РФ, однак Верховний Суд прийняв рішення про законність таких дій, аргументуючи тим, що три мільйони українців зможуть проголосувати в сусідніх державах – Фінляндії, Казахстані та Грузії. Вважаю це рішення політично мотивованим: влада не допустила до виборів громадян, які виїхали на заробітки та рятуються від війни, тому що вони не мають наміру голосувати за чинного президента. Усі можливості українського правосуддя в захисті права українців голосувати у РФ вичерпані, і ми будемо звертатися з заявою до ЄСПЛ.

Я також звернув увагу ПАРЄ на випадки порушення гарантованого ст. 9 Європейської Конвенції з прав людини права на свободу віросповідання та невтручання держави в справи церкви, які набули масового характеру в Україні у зв’язку з активним сприянням державних інституцій створенню провладної релігійної організації ПЦУ.

Вчора, з грубими порушеннями закону про Регламент і за допомогою масового «кнопкодавства», Верховна Рада проголосувала так званий «антицерковний» закон № 4128-д, який дискримінує та порушує права більшості конфесій і релігійних організацій України й насамперед єдиної канонічної Української Православної Церкви під чолі з Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм.

Цей законопроект писався під диктовку з Адміністрації Президента. І єдина причина його появи – це на догоду президентській виборчій кампанії, під тиском правоохоронців і місцевої влади забезпечити масовий перехід парафій канонічної Української Православної Церкви в штучно створену ПЦУ.

Ми з колегами з фракції Опозиційного Блоку зареєстрували постанову про скасування результатів голосування за цей законопроект і вимагаємо від голови переголосувати його з дотриманням законних процедур. Також ми підготували відповідне подання до Конституційного Суду про порушення Конституції під час голосування законопроекту 4128-д і законопроекту 5309 про, фактично, насильницьке перейменування УПЦ.

Продовжуємо боротьбу за права виборців. Наша команда опозиційного блоку подала позов до Шостого апеляційного адміністративного суду м. Києва про незаконність Постанови Центральної виборчої комісії про закриття виборчих дільниць у Російській Федерації. Порушуючи Конституцію України та виборче законодавство, Центрвиборчком 31 грудня ліквідував п’ять виборчих дільниць у РФ, позбавивши права голосу як мінімум три мільйони українських громадян. Нагадаю, ці дільниці розташовані в дипломатичних представництвах України, тобто на українській, а не російській території. Організацією та проведенням виборів там опікувалися українські дипломати, а не російська влада.

Попри те, що законних підстав приймати таке рішення ЦВК не мала, суд у задоволенні нашого позову відмовив, аргументуючи браком доказів перебування за межами України в день голосування. Вважаю це рішення політично мотивованим: влада не допустила до виборів мільйони українців, які виїхали на заробітки та рятуються від війни, тому що вони не мають наміру голосувати за Петра Порошенка.

Руководству Национального Киево-Печерского историко-культурного и Кременецко-Почаевского государственного историко-архитектурного заповедников даны негласные указания представителями Администрации Президента расторгнуть договора аренды с Украинской Православной Церковью. Руками служащих этих музеев власть совершает рейдерский захват двух православных святынь - Киево-Печерской и Почаевской Лавр. Также областные и районные администрации получили от министерства культуры инструкции об организации массовых «добровольных» переходов общин в ПЦУ в регионах. Если украинские суды своими решениями легализуют рейдерство – это будет сигналом, что возможности украинского правосудия для защиты прав верующих исчерпаны. Мы будем обращаться в Европейский Суд по правам человека.

Права верующих – базовые права, гарантированные украинской Конституцией и Европейской Конвенцией по правам человека. Власть продолжает грубо нарушать их, дискриминировать граждан по религиозному признаку, лишать права на свободу совести и вмешиваться в церковные дела. Государственный аппарат работает на уничтожение единственной в Украине канонической православной конфессии – Украинской Православной Церкви.

Ми вважаємо це рішення антиконституційним і антиукраїнським. Цим рішенням приблизно три мільйони українських громадян, які проживають у РФ, практично позбавлені права голосу. Символічно, що прийнято рішення ЦВК було в день старту президентської виборчої кампанії – практично в Новорічну ніч.

Саме вбивча економічна політика Петра Порошенка змусила мільйони українців покинути країну в пошуках заробітку. Тепер він дає їм зрозуміти, що їхні українські паспорти більше нічого не означають, тому що їхні голоси на майбутніх виборах можуть перешкодити йому продовжити перебування при владі.

Центрвиборчком мотивував своє рішення зверненням Міністерства закордонних справ. Конституція прямо забороняє органам влади дискримінувати громадян, обмежувати їхні права, і тим більше приймати рішення, які суперечать Основному Закону. 

Дорогі друзі! 

Вітаю вас із Новим роком!

З вірою й надією ми входимо в новий 2019-й рік. 

Вірою в те, що у 2019-му ми зможемо змінити наше життя на краще. 

І надією на те, що мир і злагода повернуться на нашу землю, а ненависть і розділення більше не будуть буденністю. 

Що переможе здоровий глузд, і в Україні буде нова влада, яка, нарешті, буде думати про український народ і про інтереси держави.

Хочу побажати, щоб у новому році радість і добробут оселилися в кожній українській родині.

Разом ми подолаємо всі труднощі та проблеми, й Україна буде сильною та успішною країною!

Щастя нам усім і любові!

З Новим роком!

Сьогодні завершилася дія введеного місяць тому з подання Петра Порошенка воєнного стану в десяти областях України.

Я й мої колеги з партії і Фракції Опозиційного блоку у Верховній Раді України із самого початку гостро критикували режим воєнного стану. Ми оцінюємо його як PR-акцію Президента і як спробу скасувати або перенести президентські вибори 2019 року в Україні.

Завдяки наполегливості та громадянській позиції народних депутатів, зокрема від Опозиційного блоку, Верховна Рада України не підтримала початкову ідею Петра Порошенка ввести воєнний стан на всій території країни строком на 60 днів, що саме собою позбавило політичну технологію будь-якого сенсу.

Однак, сьогодні, після закінчення 30 днів і після формального скасування воєнного стану в окремих областях України, ми вимагаємо від Президента та Ради національної безпеки та оборони відповіді на низку питань, що виникли.

Під Верховною Радою проходить молебень вірян Української Православної Церкви проти утиску прав вірян. Зібралися тисячі людей.

Люди звернулися до парламенту: «Ми молимося, щоби Господь дав вам розум», «Депутати! Ви слуги народу або його кати? Віряни УПЦ – це ваш народ».

На жаль, Верховна Рада вже проголосувала один з антицерковних законопроектів – № 5309 про насильницьке перейменування Української Православної Церкви, незважаючи на конституційну заборону дискримінації будь-якої конфесії.

Вважаю, що цим антиправославним голосуванням влада остаточно протиставила себе народу.

Вранці, з порушенням регламенту, коаліція поставила до порядку денного законопроекти, спрямовані на знищення канонічної Української Православної Церкви.

У цього беззаконня є єдина причина – критично низькі рейтинги влади.