Дорогі друзі!

Від щирого серця вітаю вас зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці!

Це свято благої звістки про пришестя у світ Спасителя, яку одного разу дали Діві Марії в Назареті, а в Її особі й усім нам. Саме з цієї події – втілення Сина Божого – і починається рятівний промисел Господа в житті всього людства!

У Божій Матері ми знаходимо дивовижну здатність довіритися Богові до кінця; але здатність ця не природна: таку віру можна в собі викувати подвигом чистоти серця, подвигом любові до Бога.

Зараз біди та тяготи нашого життя ускладнилися випробуванням на тяжку хворобу та конфліктом, який триває вже кілька років на нашій землі. Знову неспокійно та тривожно на душі. Знову гинуть люди з обох боків лінії розмежування. Майбутнє лякає багатьох.

А тому слова вітання архангела Гавриїла майбутній Матері Христа повинні якось по-особливому сьогодні прозвучати й у наших серцях:
Радуйся, Благодатна, Господь із Тобою!

Маріуполь активно включився в програму створення додаткових умов для людей з обмеженими можливостями, яка розроблена та впроваджується під егідою Олени Зеленської. Мерія Маріуполя підтримала цю програму й однією з перших в Україні почала її впровадження.

Для людей з обмеженими можливостями стали доступні безліч нових сфер діяльності. Православ’я, що лежить в основі нашої моралі й етики, завжди апелювало до любові до ближнього, до співчуття, бажання допомогти та захистити. Зрозуміло, що в наш прагматичний та егоїстичний вік саме ці якості допомагають нам залишатися людьми. У цьому разі йдеться про тисячі наших співгромадян, які повинні відчувати турботу з боку суспільства. Вони мають право користуватися всіма благами цивілізації. Згідно із законом ми всі рівні, і всі повинні мати доступ до освіти, занять спортом, культурного дозвілля, медичних і соціальних послуг.

Дорогі друзі, з Торжеством Православ’я!

Сьогодні ми з усім православним світом святкуємо перемогу Церкви над єресями та розколами, які існували в усі часи.

Традиція молитви перед іконами, відома з апостольських часів, була перервана в період великої омани – іконоборства.

У VIII столітті світська влада втрутилася в церковне життя та звинуватила в ідолопоклонстві істинну Православну Церкву, яка перемогла язичництво.

Єретики, спираючись на політичну владу, почали чинити тиск на Церкву, вимагаючи відмовитися від іконошанування.

Істинним християнам довелося боротися за право зображати Ісуса Христа, Богородицю та молитися перед іконами.

Найстійкіші хранителі православ’я віри постраждали та прийняли мученицьку смерть.

Цей період тривав понад сто років.

Але момент чіткого поділу істини та брехні настав.

Останні рішення Ради національної безпеки й оборони України про заборону мовлення телеканалів і про введення санкцій проти низки громадян України та Російської Федерації, а також проти низки юридичних осіб, обвинувачених у фінансуванні тероризму, викликають серйозні побоювання. РНБО – важливий колективний орган у структурі президентської влади, і він має право розглядати подібні питання та застосовувати санкції – у межах, передбачених Конституцією й законодавством. І санкції – дійсно потужний і дієвий інструмент захисту національної безпеки України. Але неприпустимо, щоб РНБО використовувався як інструмент тиску на журналістів, громадських діячів, лідерів політичних партій.

Якщо у влади є достатньо доказів незаконних дій Віктора Медведчука, членів його сім’ї та його команди, ці докази мають стати надбанням гласності та предметом судового розгляду. РНБО – це не Верховний суд, не вища судова інстанція. Будь-які дані розвідувальних структур, будь-яка аналітика є лише елементом доказової бази, але не можуть підміняти собою судовий вердикт. У демократичному суспільстві мають діяти конституційно передбачені презумпція невинності, права та свободи громадян.

Сьогодні – день виведення радянських військ з Афганістану. 32 роки тому здавалося, що це – остання війна, у якій випало брати участь нашим одноліткам. Ба більше – не війна, а непорозуміння, злочин політиків. Ця війна не викликала почуття справедливості, хоча радянські хлопці демонстрували героїзм і самовіддачу. І нам здавалося, що на нашій пам’яті воєн більше не буде – уся історія афганської епопеї підводила до цього висновку. Якраз почав валитися Радянський Союз, і тисячі «афганців» – ветеранів Афганістану – опинилися без соціальної допомоги та захисту з боку держави… Але в нашій пам’яті назавжди залишився Міст Дружби й генерал Громов, який, крокуючи мостом, останнім залишає афганську землю…

Минуло три десятиліття. Сьогодні війна є даністю для України. За сім років боїв на Донбасі вже загинуло більше людей, ніж за десять років в Афгані. І теж немає відчуття справедливості. Є розуміння того, що війну затіяли політики, а страждати доводиться ні в чому не винним людям. І знову все замішано на геополітичних інтересах. І знову все супроводжується масованою пропагандою та ура-патріотичною риторикою.

Дорогі друзі, зі світлим святом Стрітення Господнього!

Стрітення – одне з найрадісніших і найбільш довгоочікуваних свят. Воно – провісник нового життя, духовної весни.

На сороковий день після народження маленького Ісуса зустрів у храмі старець Симеон.

Словами «Нині відпускаєш» праведник сповідував радість щодо завершення часу очікування.

Усе життя людства до пришестя Господа було тяжким очікуванням радості довгоочікуваної зустрічі. З приходом у світ Спасителя страх невідомості переможений, покладено початок новому життю.

Сьогодні кожному з нас важливо відчути близькість Бога й усвідомити, що наша зустріч із Ним відбувається вже тут, на землі.

А зустріч із Господом є головним сенсом життя кожної людини.

Бажаю всім надії та миру!

Нехай день, у який старий світ прийняв свого Спасителя, і для нас буде початком радісного, світлого й чистого життя!

В Україні склалася по-справжньому нездорова ситуація зі свободою слова та діяльністю засобів масової інформації. Закриття трьох телевізійних каналів, а також спроби атаки наці-радикалів на канал «Наш» – тривожний сигнал суспільству, що до країни повертається практика боротьби з інакомисленням, яка настільки активно практикувалася за часів Петра Порошенка. На журналістів, які мають думку, відмінну від офіційної, вішають ярлики «сепаратистів», «ватників», «агентів Москви». Канали без судового рішення та ретельних експертиз звинувачують у «роботі на ворожу пропаганду». Починається нова хвиля «полювання на відьом».

У цій ситуації перше, на що хотілося б звернути увагу, є базисний принцип демократії – принцип свободи слова, гарантований Конституцією України. Хоч яким є привід, хоч якими благородними є цілі – очевидно, що принцип свободи слова грубо порушений.

Сьогодні – шоста річниця з дня варварського обстрілу району Східний у Маріуполі, у результаті якого загинула 31 особа, 117 дістали поранення. Серед загиблих більшість становили мирні жителі, зокрема й діти. Згадуючи про жертви тих кривавих подій, ми повинні знову і знову питати владу про те, коли ж на нашу землю знову прийде мир. Війна триває вже скоро сім років, і навіть перемир’я на лінії розмежування приносить нам звістки про загиблих і поранених. Перемир’я – це далеко не мир. А отже, ми живемо в постійному почутті тривоги, що трагедії, подібні до тієї, яка сталася в січні 2015 року, можуть повторитися. Саме тому так важливо сьогодні об’єднуватися заради миру, вимагати від влади активних кроків для відновлення миру, а також боротьби з тими, хто веде пропаганду війни.

Вічна пам’ять загиблим! І нехай пам’ятником їм стануть справжні мир і спокій, які обов’язково прийдуть на землю України!

Дорогі друзі!!!

Від щирого серця вітаю вас із цим великим святом – Хрещення Господа нашого Ісуса Христа!

Цього дня Господь явив Себе світові як Спаситель, як Син Божий!

Сьогодні нам відкривається велика таємниця Богоявлення, коли вперше в Новому Заповіті ми бачимо Бога Отця, який свідчить про Сина. Сина, охрещеного від Івана Предтечі та Духа Святого, який у вигляді Голуба сходить на голову Сина. Нам розкривається таємниця Святої Трійці в незрівнянному світлі благодаті та торжества! І на тлі цього торжества, яке бояться бачити навіть Серафими та Херувими, ще виразніше ми бачимо, з якою смиренністю Господь, Цар Слави, приймає Хрещення як проста людина.

У цьому наука для кожного з нас. Хоч ким ми є в цьому житті, хоч який пост, посаду та статус не обіймали – головне в нашому житті смиренність і покірність волі Божій. Сам Господь подає нам приклад у цьому!

Дорогие друзья!

Многие из нас будут вспоминать 2020 год как год испытаний, драматических событий, карантинных мер и страха перед коронавирусом. Для кого-то это был год крушения планов и надежд, для кого-то – год неудобств и ограничений. Но любой кризис это - в первую очередь - и новые возможности, открытие новых граней собственного характера и собственной души. Этот год принес не только проблемы – он сплотил нас, сделал добрее и искреннее, заставил действовать сообща и помогать друг другу. Он заставил на время остановить ритм привычной жизни и задуматься о родных и близких. Он снова напомнил о ценности каждой человеческой жизни. Многие именно в этом году обрели Веру в Господа и задумались над вечными ценностями.

Пусть 2021-й год избавит нас от тех испытаний, через которые мы прошли в 2020-м. Но пусть все самое ценное и весь приобретенный положительный опыт останутся с нами и в следующем, и в последующих годах.

Искренне желаю Вам крепкого здоровья, мира, счастья, любви, благосостояния, радости и новых планов на будущее. Всех благ Вам! Пусть Господь оберегает Ваши семьи, а беды пусть обходят стороной!

С Новым Годом!

Святитель Миколай – один із найулюбленіших святих нашої Церкви. Він втілив у життя головні заповіді Божі: Люби Бога та люби ближнього свого як самого себе.

Любити – означає приносити себе в жертву іншій людині. Це Божий шлях. І святитель показав нам цей шлях своїми чудесними подвигами та самовідданим служінням людям.

Святий без слів угадував, чого потребує людина, і намагався допомогти. Тільки любов’ю наповнене серце здатне на таке. Свято – це завжди можливість зробити щось добре та приємне: порадувати близьких, допомогти далеким. Не будемо нехтувати цим.

Нехай тепло наших сердець зігріє тих, хто потребує допомоги, турботи, слів підтримки, нехай мир завжди перебуває в наших душах і будинках, нехай рідні та дорогі нам люди будуть завжди поруч, нехай віра в добро ніколи не покидає нас.

Миру, любові та радості!

Зі святом!

Вчора в окремих ЗМІ з посиланням на РБК-Україна з’явилася інформація про «відкриття справи проти нардепа Новинського».

Сьогодні Офіс Генерального прокурора дав офіційне роз’яснення, що в межах згаданого в публікації РБК кримінального провадження Новинський Вадим Владиславович не проходить як «особа, яка вчинила кримінальне правопорушення або підозрюється в його вчиненні». Аналогічна інформація міститься також у відповіді на запит, отриманій від Директора Територіального управління ДБР України, розташованого в м. Києві.

За даними Єдиного реєстру досудових розслідувань у зазначеному провадженні Новинському В. В. підозру не висували.

У зв’язку з цим поширена РБК-Україна інформація про «відкриття справи ПРОТИ нардепа Новинського» є недостовірною та завдає шкоди репутації народного депутата. Пресслужба Вадима Новинського вимагає від РБК-Україна опублікувати спростування недостовірної інформації та офіційно вибачитися, а також просить інші ЗМІ виключити недостовірну інформацію зі своїх публікацій.

Міністерство фінансів України та Національний Банк України повинні зайняти активнішу позицію та ініціювати відстрочення виплат і, можливо, реструктуризацію державного боргу. 21–22 листопада в Ер-Ріяді під головуванням Саудівської Аравії пройшов найважливіший саміт «Групи двадцяти». Одним із його результатів стала підсумкова Декларація, у якій держави G20 зафіксували намір продовжити до середини 2021 року відстрочення з виплат боргових зобов’язань для найбідніших країн світу на загальну суму в 5,7 млрд дол. США.

Україна також може ініціювати переговори з міжнародними кредиторами щодо перегляду наших зовнішніх зобов’язань. Щоб звернутися по допомогу, ми не повинні чекати катастрофічного погіршення ситуації в економіці до рівня країн, яким надано відстрочення G20. Війна, деіндустріалізація, різке падіння припливу іноземних інвестицій, а тепер ще й пандемія коронавірусу ставлять під загрозу шанси на відновлення нашої економіки.

Шановні ветерани Великої Вітчизняної!

Дорогі співвітчизники!

Сьогодні ми святкуємо 77-у річницю визволення Києва від нацистів.

6 листопада 1943 року війська Першого Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна в результаті успішної Київської наступальної операції звільнили від фашистських окупантів столицю України. Це далося їм дорогою ціною, тисячі солдат загинули смертю хоробрих і назавжди залишилися в київській землі. 65 частин і з’єднань Радянської Армії отримали почесне найменування Київських.

Ми пишаємося їхнім подвигом і пам’ятаємо наших героїв, які захистили Київ. Наш героїчний народ вистояв, проявив доблесть, мужність і волю до перемоги. Героїзм переможців – це наша спільна святиня та гордість, це велич нашого народу. І ми будемо дбайливо зберігати та захищати нашу героїчну спадщину від спроб переписати історію й перетворити Велику Перемогу на скорботу та примирення з ворогом. Нехай скорботу відчувають ті, хто програв, нехай із нацизмом примиряються ті, хто не здатен винести науку з трагічних сторінок історії. Для нас пам’ять про війну та Велику Перемогу – священні.

Сьогодні виповнюється десять років із дня смерті Віктора Черномирдіна – великого друга України та великого патріота Росії, людини, яка зробила чимало для того, щоб наші народи та країни жили в мирі та злагоді.

Я дуже часто згадую Віктора Степановича, його мудрість і людську чарівність. Мені пощастило дуже близько спілкуватися з цим політиком і дипломатом. На жаль, у 2014-му й у наступні роки у сфері українсько-російських відносин не було фігури, рівної Віктору Черномирдіну. Він умів знаходити вихід із найскладніших ситуацій, переконувати, передбачати. І – впевнений – якби він був живий, історія відносин між Україною та Російською Федерацією могла б розвиватися за іншим сценарієм.

Сьогодні в Санкт-Петербурзі спущено на воду судно, назване ім’ям Віктора Степановича Черномирдіна. Гідне увічнення пам’яті! Дуже б хотілося, щоб і Україна почала шанувати справжніх своїх героїв – тих, хто створював славу країни, зробив внесок у її розвиток, здобував Перемогу, а не колабораціоністів і злочинців, головною «доблестю» яких були готовність зрадити та здатність ненавидіти.

Заява віцепрем’єра України, міністра з питань тимчасово окупованих територій, представника України в Тристоронньої контактної групи в Мінську Олексія Резнікова, який назвав Донбас «раковою пухлиною» на тілі України, а його жителів – «ментально хворими», свідчить про посилення «партії війни», яка намагається продовжити лінію ескалації конфлікту на Сході України.

«Це хворі території, ментально зокрема. Є варіант резекції повної, ампутації, або лікувати. Я за терапію та повне відновлення нашого організму», – сказав Резніков, водночас даючи зрозуміти, що далекий від пошуку компромісів у цьому питанні.

Показово, що подібні заяви робляться тоді, коли самопроголошені республіки надають на розгляд української сторони свою дорожню карту щодо врегулювання конфлікту, і цей проєкт має безліч позитивних і прийнятних моментів. Принаймні, цей документ можна розглядати як суттєвий прогрес у переговорах.

Сьогоднішня ситуація, пов’язана з рішенням Конституційного Суду про скасування електронного декларування та президентським законопроєктом про припинення повноважень КСУ, показала дві серйозні проблеми, які завдають серйозного удару по основах державності: по-перше, втручання Офісу президента в діяльність судової гілки влади, і, по- друге, втручання іноземних держав у внутрішні справи України.

Фундамент нинішнього конфлікту було закладено режимом Петра Порошенка його так званою реформою правосуддя та судоустрою. Повноваження звільняти суддів КСУ за порушення присяги парламент втратив саме внаслідок змін до Конституції 2016 року. У процесі так званої «люстрації» були звільнені безліч професійних юристів, розформовані сотні судів і призначені керовані в ручному режимі лояльні владі судді. Десять із п’ятнадцяти суддів нинішнього складу КСУ були призначені також режимом Петра Порошенка. Політизація конституційної юстиції – головна причина того, що нинішній склад Конституційного Суду, наприклад, більш ніж шість років безрезультатно розглядає конституційне подання про скасування люстрації та більш ніж рік подання про мовний закон.

Дорогі співвітчизники!

76 років тому, 28 жовтня 1944 роки після успішного проведення Східно-Карпатської операції Радянська Армія вийшла до західного кордону УРСР. Україна була звільнена від нацистів.

Ми завжди будемо пам'ятати наших воїнів-визволителів, які розгромили німецько-фашистських загарбників. Пам'ятати й тих, хто боровся на передовий, і тих, хто наближав Перемогу в тилу, і солдат, і матерів, і дітей. Ця пам'ять і є справжня ідентичність і генетичний код нашого народу – великого народу-переможця, який вигнав зі своєї землі фашизм і відродив країну після війни.