Міністерство фінансів України та Національний Банк України повинні зайняти активнішу позицію та ініціювати відстрочення виплат і, можливо, реструктуризацію державного боргу. 21–22 листопада в Ер-Ріяді під головуванням Саудівської Аравії пройшов найважливіший саміт «Групи двадцяти». Одним із його результатів стала підсумкова Декларація, у якій держави G20 зафіксували намір продовжити до середини 2021 року відстрочення з виплат боргових зобов’язань для найбідніших країн світу на загальну суму в 5,7 млрд дол. США.

Україна також може ініціювати переговори з міжнародними кредиторами щодо перегляду наших зовнішніх зобов’язань. Щоб звернутися по допомогу, ми не повинні чекати катастрофічного погіршення ситуації в економіці до рівня країн, яким надано відстрочення G20. Війна, деіндустріалізація, різке падіння припливу іноземних інвестицій, а тепер ще й пандемія коронавірусу ставлять під загрозу шанси на відновлення нашої економіки.

Уважаемые ветераны Великой Отечественной!

Дорогие соотечественники!

Сегодня мы отмечаем 77-ю годовщину освобождения Киева от нацистов.

6 ноября 1943 года войска Первого Украинского фронта под командованием генерала армии Николая Ватутина в результате успешной Киевской наступательной операции освободили от фашистских оккупантов столицу Украины. Это далось им дорогой ценой, тысячи солдат пали смертью храбрых и навсегда остались в киевской земле. 65 частей и соединений Советской Армии получили почетное наименование Киевских.

Мы гордимся их подвигом и помним наших героев, защитивших Киев. Наш героический народ выстоял, проявил доблесть, мужество и волю к победе. Героизм победителей – это наша общая святыня и гордость, это величие нашего народа. И мы будем бережно хранить и защищать наше героическое наследие от попыток переписать историю и превратить Великую Победу в скорбь и примирение с врагом. Пусть скорбят проигравшие, пусть с нацизмом примиряются неспособные извлекать уроки из трагических страниц истории. Для нас память о войне и Великой Победе – священны.

Сьогодні виповнюється десять років із дня смерті Віктора Черномирдіна – великого друга України та великого патріота Росії, людини, яка зробила чимало для того, щоб наші народи та країни жили в мирі та злагоді.

Я дуже часто згадую Віктора Степановича, його мудрість і людську чарівність. Мені пощастило дуже близько спілкуватися з цим політиком і дипломатом. На жаль, у 2014-му й у наступні роки у сфері українсько-російських відносин не було фігури, рівної Віктору Черномирдіну. Він умів знаходити вихід із найскладніших ситуацій, переконувати, передбачати. І – впевнений – якби він був живий, історія відносин між Україною та Російською Федерацією могла б розвиватися за іншим сценарієм.

Сьогодні в Санкт-Петербурзі спущено на воду судно, назване ім’ям Віктора Степановича Черномирдіна. Гідне увічнення пам’яті! Дуже б хотілося, щоб і Україна почала шанувати справжніх своїх героїв – тих, хто створював славу країни, зробив внесок у її розвиток, здобував Перемогу, а не колабораціоністів і злочинців, головною «доблестю» яких були готовність зрадити та здатність ненавидіти.

Заява віцепрем’єра України, міністра з питань тимчасово окупованих територій, представника України в Тристоронньої контактної групи в Мінську Олексія Резнікова, який назвав Донбас «раковою пухлиною» на тілі України, а його жителів – «ментально хворими», свідчить про посилення «партії війни», яка намагається продовжити лінію ескалації конфлікту на Сході України.

«Це хворі території, ментально зокрема. Є варіант резекції повної, ампутації, або лікувати. Я за терапію та повне відновлення нашого організму», – сказав Резніков, водночас даючи зрозуміти, що далекий від пошуку компромісів у цьому питанні.

Показово, що подібні заяви робляться тоді, коли самопроголошені республіки надають на розгляд української сторони свою дорожню карту щодо врегулювання конфлікту, і цей проєкт має безліч позитивних і прийнятних моментів. Принаймні, цей документ можна розглядати як суттєвий прогрес у переговорах.

Сьогоднішня ситуація, пов’язана з рішенням Конституційного Суду про скасування електронного декларування та президентським законопроєктом про припинення повноважень КСУ, показала дві серйозні проблеми, які завдають серйозного удару по основах державності: по-перше, втручання Офісу президента в діяльність судової гілки влади, і, по- друге, втручання іноземних держав у внутрішні справи України.

Фундамент нинішнього конфлікту було закладено режимом Петра Порошенка його так званою реформою правосуддя та судоустрою. Повноваження звільняти суддів КСУ за порушення присяги парламент втратив саме внаслідок змін до Конституції 2016 року. У процесі так званої «люстрації» були звільнені безліч професійних юристів, розформовані сотні судів і призначені керовані в ручному режимі лояльні владі судді. Десять із п’ятнадцяти суддів нинішнього складу КСУ були призначені також режимом Петра Порошенка. Політизація конституційної юстиції – головна причина того, що нинішній склад Конституційного Суду, наприклад, більш ніж шість років безрезультатно розглядає конституційне подання про скасування люстрації та більш ніж рік подання про мовний закон.

Дорогі співвітчизники!

76 років тому, 28 жовтня 1944 роки після успішного проведення Східно-Карпатської операції Радянська Армія вийшла до західного кордону УРСР. Україна була звільнена від нацистів.

Ми завжди будемо пам'ятати наших воїнів-визволителів, які розгромили німецько-фашистських загарбників. Пам'ятати й тих, хто боровся на передовий, і тих, хто наближав Перемогу в тилу, і солдат, і матерів, і дітей. Ця пам'ять і є справжня ідентичність і генетичний код нашого народу – великого народу-переможця, який вигнав зі своєї землі фашизм і відродив країну після війни.

Сьогодні надзвичайно радісний та урочистий день. Цього дня відбулося напророчене: народилася Та, через Яку Син Божий стане людиною й візьме на Себе гріхи світу, загладивши гріх Адамів.

Багато століть знадобилося, щоб виповнилося це пророцтво. На світ з’явилася чиста Діва, гідна стати Матір’ю за плоттю Того, Ким створені небо та земля й через Якого має відбутися порятунок світу.

Саме Різдво Діви Марії стало початком нашого спасіння, початком хресного шляху.

Заява секретаря Ради національної безпеки й оборони України Олексія Данилова змусила засумніватися, у який час ми живемо, й у незворотності змін, що настали після президентських виборів 2019 року. Схоже, пан Данилов намагається повернутися до тих методів пропаганди, якими свого часу керувалися Олександр Турчинов і Петро Порошенко. Щоправда, на відміну від Турчинова, Данилов не відкрито атакує Українську Православну Церкву, але говорить про якісь «релігійні організації», що ініціюють конференції, форуми та хресні ходи, будучи водночас «інструментом гібридної війни й "русского мира"». Данилов своєю заявою лукаво натякає, провокує. Він не може не розуміти, що такі заяви розпалюють міжконфесійну ворожнечу в суспільстві, яка, здавалося б, стихла з приходом Президента Зеленського.

За Конституцією секретар РНБО – це особа, яка безпосередньо підкоряється Президенту. Цікаво, чи погодив пан Данилов свою заяву з Володимиром Зеленським? Або в нашій країні кожен секретар вважає себе Генеральним секретарем?

Заклик до проведення нових виборів президента в Республіці Білорусь – це заполітизований і необдуманий крок Верховної Ради, який може поставити під загрозу і відносини України з цією сусідньою державою і, зокрема, роботу Тристоронньої контактної групи в Мінську, зруйнувавши майданчик для діалогу. Тому сьогодні я голосував проти відповідного Проєкту Постанови в парламенті.

Пріоритетом нашої зовнішньої політики мають бути виключно інтереси України, а не третіх сторін. А вони полягають у збереженні та розвитку добросусідських відносин із Республікою Білорусь.

Білорусь і її президент Олександр Лукашенко завжди поводилися виключно коректно та доброзичливо щодо України, не визнавши анексію Криму й надавши майданчик для переговорів щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

Дорогі школярі, студенти, вчителі та батьки! Й особливо першокласники!

Сьогодні всі ми разом із вами відкриваємо нову сторінку життя – хтось уперше йде до школи, хтось – уперше веде туди свою дитину, хтось уперше сідає за університетську лаву.

Наша особлива подяка сьогодні адресована вчителям, які зустрічають своїх учнів. Після батьків і сім’ї саме вони допомагають нам зробити перші кроки в доросле життя.

І тільки подорослішавши, ми розуміємо, що роки навчання дають нам набагато більше, ніж просто диплом або атестат. І багато хто з нас, дорослих, сьогодні щиро хотів би знову почути шкільний дзвінок і відчути це радісне очікування чогось нового та цікавого.

У шкільні роки ми отримуємо головну навичку – вміння вчитися та пізнавати. У сучасному житті вона робить нас конкурентоспроможними й успішними. А з ваших майбутніх успіхів складається загальний успіх нашої країни. 

Сьогодні день Успіння Пресвятої Богородиці!

День, коли Вона, піклуючись про нас на землі, іде у Вічну славу до Свого Сина та Господа, щоб стати Заступницю Небесною! Заступницею за весь рід людський, який у будь-яких бідах і у важких обставинах, у найскладніших ситуаціях, хворобах і печалях покладає всю надію на Богородицю!

Та простота та надія, з якими звертаються до Неї люди, що прагнуть допомоги та розради, не бувають не почутими!!! Щедро подавала та подає милість Свою Богородиця, щедро виливає милосердя на душі всіх, хто прагне до неї з вірою нелицемірною!!!

У житті кожного з нас бувають ситуації, коли ми потребуємо підтримки, розради. І не завжди поруч буває людина, яка вислухає, допоможе або хоча б поспівчуває. Але ніколи не варто забувати про нашу Матір Небесну, яка рада втішити, заступитися та захистити в будь-яку важку хвилину. Вона, як справжня Любляча Мати, Покриває нас Своїм омофором. А ми, як люблячі діти, не повинні забувати дякувати Їй за великі милості та щедроти!!!

Сьогодні з групою колег, народних депутатів, внесли на розгляд Верховної Ради проєкт закону про додаткові гарантії педагогам – номер 3033а, що передбачає підтримку вчителів в умовах пандемії коронавірусу. Вчителі є однією з найбільш уразливих категорій громадян: вони, коли виконують свій професійний обов’язок, постійно мусять контактувати з дітьми та батьками, наражаючи себе на підвищений ризик.

У нас часто та справедливо говорять про медичних працівників, які перебувають у ситуації високого ризику зараження. Але такою ж мірою це стосується й педагогів. Ми запропонували поширити на вчителів норму, згідно з якою хворий педагог має отримати від держави компенсацію в розмірі 100 мінімальних заробітних плат (472 300 грн). У разі, якщо захворювання призвело до інвалідності, компенсація має бути збільшена до 300 мінімальних заробітних плат (1 416 900 грн). У разі смерті вчителя через коронавірусну інфекцію його сім’я має отримати від держави компенсацію в розмірі 750 мінімальних заробітних плат (3 542 250 грн).

Любі друзі! 

У День Незалежності України хочеться побажати, щоб наша держава здобула справжню незалежність – у тому розумінні, яке закладали 29 років тому батьки-засновники нашої країни. Без огляду на інструкції, директиви та побажання іноземних кураторів. Без роботи в інтересах чужих сил, що впродовж останніх шести років подається мало не як еталон «патріотизму». 

Бажаю, щоб кожен громадянин України пам’ятав про те, що незалежність – це найбільша відповідальність – перед історією, перед майбутніми поколіннями. Бажаю кожному українцю мудрості, миру, добробуту, міцного здоров’я, любові та єдності. Й обов’язково пам’ятати, що справжні друзі України у світі – це не ті, хто приходять,щоб покористуватися нами, прикриваючись благими намірами. Справжня дружба проходить випробування часом і справами. Бажаю, щоб Україна мала побільше справжніх, потужних і надійних друзів!

Сьогодні звернувся до Президента України з такою заявою:

«9 серпня в Республіці Білорусь відбулися президентські вибори. За попередніми даними, переважна більшість громадян Білорусі віддали свої голоси за чинного президента Олександра Лукашенка.

Водночас ми стали свідками того, як певні сили в білоруському суспільстві намагаються вплинути силовим методом на результати волевиявлення.

Україна вже двічі переживала аналогічні процеси. І в подій, які спостерігаються в Білорусі, є чимало спільного з подіями в Україні у 2004 і 2014 роках. Насамперед, можна говорити про втручання у внутрішні справи суверенних держав зовнішніх гравців, штучну підтримку протестних акцій ззовні задля дестабілізації ситуації в країні, аж до насильницької зміни чинної влади. Підбурювання до фізичного зіткнення з правоохоронними органами та протестних акцій є підлою та жорстокою технологією для створення ефекту «снігової кулі» протестів, що руйнують білоруське суспільство. Усе це видається за «волю народу» та «революцію», хоча технології подібних «кольорових революцій» давно відомі.

8 серпня 2020 року Центральна виборча комісія своїм рішенням залишила значну частину населення Донбасу без права голосу. Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року не проводитимуться у Світлодарській, Торецькій, Волноваській, Ольгинській, Вугледарській, Мирненській, Сартанській, Авдіївській, Мар’їнській і Очеретинській ОТГ. У Луганській області не зможуть проголосувати жителі Гірської, Лисичанської, Нижньотепловської, Попаснянської, Сєвєродонецької, Станично-Луганської, Щастинської й Широківської громад. Це понад пів мільйона людей, конституційними правами яких вкотре нехтує центральна влада.

Однак у більшості цих населених пунктів проводилися президентські та парламентські вибори 2014 року, місцеві вибори 2015 року, а під час президентських і парламентських виборів 2019 року жителі цих регіонів продемонстрували безпрецедентно високий рівень підтримки президента та його партії. І сьогодні влада аргументує скасування місцевих виборів тим, що ситуація з безпекою в близьких до лінії розмежування районах різко погіршилася, що має вкрай непереконливий вигляд.

Дорогі брати та сестри!

Сьогодні ми молитовно згадуємо святого рівноапостольного великого князя Володимира та святкуємо чергову річницю найважливішої віхи в нашій історії – Хрещення Русі. Великої, поворотної події, яка на століття визначила перебіг нашої історії й майбутнє нашої землі, а Святому Володимиру, який просвітив предків наших світлом Христової істини, що дало змогу стати врівень з апостолами та прославитися у віках.

Тоді, увійшовши до великої сім’ї християнських народів, ми стали причетними до величної християнської цивілізації з її чудовими досягненнями думки, високою духовністю та багатющим творчим доробком. Ще важливішим для нас був день Хрещення в духовному та моральному сенсі. Адже Хрещення – це не просто вибір, не просто обряд. Це Таїнство нового народження. Народження не плоттю, але духом. У ньому відновлюється заповіт між Богом і людиною. Тому сьогодні ми святкуємо ще й День духовного народження нашого народу.

Україна – історично багатонаціональна, багатоконфесійна та багатомовна держава. На її території проживають понад сто тридцять національностей, які розмовляють більш ніж вісімдесятьма мовами. Мультикультурність і багатомовність є невіддільними ознаками народу України та становлять його ідентичність. Тому й державна мовна політика покликана бути відбиттям цієї реальності. Як показує досвід Канади, Швейцарії, Фінляндії, Бельгії, у демократичній правовій багатонаціональній і багатомовній державі культурний плюралізм і багатомовність – це основи їхньої ідентичності та потужності. Ідея єдності в різноманітності дала змогу вижити та зміцніти невеликій за розмірами Швейцарії.

Сегодня Украина отмечает День Конституции - Основного закона, который, по идее, должен быть незыблемой основой гражданских прав и обязанностей, документом, упорядочивающим отношения между органами власти, между властью и обществом.

В Конституции отражен фундаментальный принцип нашего общественного договора: деятельность государства определяют права и свободы гражданина и их гарантии, а не наоборот. Это украинский народ, приняв Конституцию, дал ограничивающие предписания государству, а не государство дало нам перечень прав и свобод. И именно государство ответственно перед человеком за то, как реализованы и защищены эти права.