Зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, дорогі брати та сестри!

Від самої зорі християнства на Русі до цього дня Божу Матір шанують як Покровительку нашої святої землі. Як і багатьом поколінням тих, хто жив до нас, нам дуже близький і дорогий головний сенс сьогоднішнього торжества – одкровення про те, що Пречиста Діва піклується про спасіння всього людства, кожного з нас.

Сьогоднішнє велике свято свідчить про те, що навіть у найважчі часи, коли здається, що пітьма перемагає, що руйнуються всі тверді основи й сама земля здригається під ногами, коли долають недруги, зраджують ближні, коли відбуваються природні та соціальні катаклізми, коли лякають хвороби, – у такі часи люди Божі укріплювалися й укріплюються вірою в те, що в найважчий момент допомогу згори неодмінно прийде. Що Пресвята Богородиця, яка перебуває в найбільшій славі Божественного Сина Свого, подасть захист усім тим, хто шукає Христа, звільняючи їх від багатьох бід і напастей.

30 вересня – день пам’яті святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, які жили в Римі та постраждали за Христа в II столітті.

«Софія» в перекладі з грецької – «премудрість». Свята Софія намагалася прищепити своїм дочкам такі моральні орієнтири, які допоможуть у будь-якій життєвій ситуації. Навіть імена дала їм на честь головних християнських чеснот.

Віра – це основа всього нашого життя. Те, що наповнює її змістом і сенсом.

Надія дає нам сили йти вперед, удосконалюватися. Без неї не побудувати світлого майбутнього.

Любов і її плоди – усе найкраще та прекрасне, що нас оточує в цьому житті. Здобуття любові – вершина духовної досконалості.

Нам усім є чому повчитися в мудрої матері – святої Софії.

Здорове та щасливе життя як окремої сім’ї, так і всього суспільства може будуватися тільки на твердому фундаменті наших багатовікових моральних цінностей.

Зі святом Воздвиження Чесного й Животворного Хреста Господнього, дорогі брати та сестри!

Цей день особливий для всіх християн і завжди шанований наший боголюбивим народом. На честь нього зводили й освячували храми, називали села, вулиці та міські райони.

Хрест – це велика таємниця Божого Промислу про людство, прапор перемоги Христа над смертю. Наша велика радість і наша величезна відповідальність.

Це свято відбувається щороку з найдавніших часів. Як і сотні років тому, в усіх православних храмах сьогодні підноситься рятівний Хрест, нагадуючи нам про спокутний подвиг Спасителя, про ту високу ціну, яку Він заплатив за наше право жити у вічному Царстві любові та правди.

Події цього свята пов’язані насамперед із Голгофою – височиною за межами стародавнього Єрусалиму, на якій був розіп’ятий наш Господь.

Зараз над цим місцем височіє чудовий храм Воскресіння Христового. Мільйони паломників з усього світу відвідують Голгофу і Гріб Господній, щоб схилитися перед головними святинями Християнства. Але так було не завжди…

Сердечно поздравляю вас, дорогие братья и сестры, с Рождеством Пресвятой Богородицы — первым великим двунадесятым праздником нового церковного года!

Праздники в честь Пресвятой Богородицы искрятся особой радостью. В них радость о том, что мы любимы Богом, соединяется с радостью о том, что и мы сами можем ответить на Его любовь со всей искренностью.

Идеальным примером и недосягаемой высотой таких богочеловеческих отношений является жизнь Пречистой Девы Марии. Ее любовь ко Творцу была настолько свята, велика, безусловна и самоотверженна, Ее душа была настолько благоговейна, чиста и прекрасна, что только Она и могла стать Божией Матерью.

Сегодня мы празднуем день Ее рождения.    

Она пришла в этот мир как дар Божий праведным престарелым родителям — святым Иоакиму и Анне, уже отчаявшимся когда-либо иметь детей. Она родилась как венец духовных трудов множества поколений людей: мужчин и женщин, святых и грешных — всех тех, кто посвятил себя многовековой борьбе за счастье быть свободным от рабства греха и смерти.

Є історичні особистості, які залишили пам’ять, над якою не владний час. Однією з таких особистостей, що з’явилися в складні часи, у криваві роки випробувань, що випали на долю Русі, став князь Олександр Ярославович, який увійшов в історію як Олександр Невський. Одна зі знакових фігур середньовічної історії, масштаби якої виходили за межі Русі. Чотири рази обраний князем Новгородським, князь Володимирський, упродовж 14 років – князь Київський, полководець, який не програв жодної битви, вправний дипломат, який підтримував відносини з європейськими монархами і з ханом Золотої Орди, людина, що врятувала Русь як від остаточного розорення з боку монголо-татар, так і від поневолення з боку хрестоносців, щирий вірянин, який довів свою відданість Церкві. І це – за 42 роки, які Господь відвів йому для земного життя! За свої заслуги Олександр був канонізований ще у XVI столітті й наша Церква прославила його в лику Святих. Саме сьогодні Православна Церква ушановує пам’ять про святого благовірного князя Олександра Невського. Особливо важливим є те, що 2021 рік – це рік 800-річчя з дня народження князя.

Дорогі друзі, брати та сестри в Христі!

Вітаю вас із великим святом Успіння Пресвятої Богородиці!

Цей день особливо любить наш народ. З давніх-давен наші головні храми та монастирі освячувалися саме на честь цієї величної події. Успенськими є всі три наші Лаври, найдавніша з яких – Києво-Печерська. Господиня цього місця – Божа Матір. За переказами Вона сама випросила його в Сина Свого й Бога Собі на спадок. Божа Матір – наша спільна Небесна покровителька. Наш приклад, радість, захист і розрада.

Нам, звичайним грішним людям, так хочеться жити за зрозумілими правилами, за вивіреними алгоритмами та планами, коли все здається гранично ясним, коли безпечно, не страшно.

Але якщо одна людина або все людство стикається з дією плану Самого Бога, наші «премудрі» побудови відразу мають вигляд кумедних дитячих шпаргалок, малюнків на піску, які легко стирає хвиля прибою.

Сьогодні вся повнота Української Православної Церкви молитовно відзначає сьому річницю інтронізації Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Цього дня я хочу висловити найщиріші привітання нашому дорогому Предстоятелю, Архіпастирю, Владиці й отцеві!

Саме так Його Блаженство називають мільйони вірних чад Української Православної Церкви. За цими словами стоїть живий досвід людей.

Наш Предстоятель завжди попереду, завжди на виду. Він духовний лідер свого народу, який смиренно прийняв на себе всю повноту відповідальності за нього перед Богом і стоїть, подібно до міцної скелі, посеред розбурханого пристрастями океану світу цього.

Як Архіпастир він впевнено й безстрашно веде свою паству до спасіння, зберігаючи її у вірності Христовому вченню та церковним канонам.

Завдяки його архіпастирським молитвам, його твердості та невідступному стоянню в Істині наша свята Українська Православна Церква ні на крок не відступила від спадщини Отців за всіх відчайдушних спроб спокусити її з істинного шляху.

Українська легкоатлетка Ярослава Магучіх, яка виграла олімпійську бронзу, зазнала нападок та гоніння з боку націоналістів тільки за те, що сфотографувалася, обнявшись із російською спортсменкою Марією Ласіцкене.

Войовничі націоналісти, які давно перетворилися на ракову пухлину українського суспільства, ніяк не можуть розлучитися зі своїми печерними та людиноненависницькими поглядами. Для них будь-який прояв позитивних емоцій простих, далеких від політики українців щодо братського народу – це «зрада», злочин і привід для булінгу. Точно так само ще зовсім нещодавно вони намагалися травити видатних українських боксерів Олександра Усика та Василя Ломаченка. Точно так само вони дихають отрутою, намагаючись образити всіх тих, хто відокремлює велику політику від людських стосунків між українцями та росіянами – народами, пов’язаними спільною історією, спільною вірою та спільними долями. Коли бачиш у соціальних мережах рядки, наповнені злістю та ненавистю, згадуються слова класика: «Яке, милі, у нас тисячоліття на дворі?».

Народний депутат України Вадим Новинський зареєстрував у парламенті законопроєкт про скасування «антицерковних» законів Петра Порошенка.

Відповідний Проєкт Закону № 5835 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності релігійних організацій та забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання» внесений до парламенту 30 липня 2021 року.

«Закони, ухвалені Верховною Радою VIII скликання, грубо порушують Конституцію України та конституційні права вірян, є дискримінаційними щодо Української Православної Церкви. Використовуючи норми цих законів, держава грубо втручається в діяльність УПЦ і у свободу віросповідання, що суперечить ст.35 Конституції України та не відповідає нормам чинного міжнародного права», – наголошується в пояснювальній записці до законопроєкту.

Так, нагадується, що Законом № 2662–VIII передбачено примусове перейменування релігійної організації.

Щиро вітаю всіх вас, дорогі друзі, з днем пам’яті рівноапостольного князя Володимира, з Днем Хрещення Русі!

За традицією це велелюдне та світле святкування починається напередодні, з подячного молебню біля підніжжя пам’ятника святому хрестителю нашого народу на Володимирській гірці, над водами Дніпра – нашої спільної хрещальної купелі.

Кульмінація свята – велика всеукраїнська Хресна хода до духовного серця нашої Батьківщини – Києво-Печерської Лаври для участі у святковому соборному богослужінні.

Це завжди величезна радість спільної молитви, у якій беруть участь вірні Української Православної Церкви з усіх просторів нашої країни.

Цьогоріч, за попередніми підрахунками, у Хресній ході взяли участь понад 350 тисяч осіб.

З табличок, які несли віряни, можна було простежити всю географію України, побачити справжнє обличчя нашого народу – красиве, одухотворене, добре.

Дорогі друзі!

День металурга в Україні – це не просто професійне свято тих, хто причетний до видобутку руди або виплавляння металу. Для країни, в економіці якої металургія займає важливе місце, День металурга став дійсно улюбленим святом. Адже завдяки праці металургів розвивається країна, її армія та фінанси, ростуть міста.

Можна багато говорити про роль праці металургів – у принципі, сьогодні буде багато святкових виступів на цю тему. Але так важливо, щоб усі ми розуміли та відчували: за кожною тонною сталі й чавуну стоять реальні люди, з їхніми радощами та проблемами, з їхніми життєвими історіями. Які професійно виконують свою роботу та заслуговують на увагу, турботу й максимальну повагу з боку суспільства.

Народний депутат України Вадим Новинський офіційно заявляє про те, що переговори, які вели представники групи компаній Smart Holding щодо купівлі телеканалу «Наш», зупинені, і Smart Holding виходить із переговорного процесу.

«Так, ми вели переговори й відкрито заявляли про це, не роблячи із самого процесу таємниці. Однак ми не досягли взаєморозуміння з Євгеном Мураєвим. Як я й обіцяв, ми публічно повідомляємо про припинення переговорів», – заявив Вадим Новинський. Він також підкреслив, що не має наміру вести переговори про придбання будь-якого іншого засобу масової інформації

7 липня наша мати Православна Церква святкує Різдво святого пророка Івана Предтечі, Хрестителя Господнього

Сьогодні ми згадуємо найбільшого з пророків, який передбачив пришестя Спасителя людства Ісуса Христа і хрестив Його в ріці Йордан.

Чому Івана Предтечу називають великим? Сам Господь Ісус Христос говорив, що ніхто з народжених на землі не був такий великий, як святий Іван Хреститель.

Багато років він прожив у пустелі, де суворо постив і гаряче молився. За покликом згори він вийшов до людей, бажаючи їм вищого блага. Він почав навчати їх покаяння як зміни способу мислення. Він хрестив людей у водах річки Йордан, щоб змили вони все наносне, що не давало їм стати чистішими та добрішими. Він робив прямими дороги до Істини, виправляючи всі нерівності ландшафту людських душ.

25 июня наша Церковь прославляет память удивительного святого — преподобного Онуфрия Великого. Сегодня я спешу с сердечным теплом поздравить Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия с Днем тезоименитства.

Преподобного Онуфрия назвали «великим» за его подвиги, которые превышают все мыслимые силы обычного человека. Он показал высочайшую степень духовной красоты, которую может взрастить в себе тот, кто стремится без оговорок исполнить волю Божию.

Наш Блаженнейший, следуя примеру своего небесного покровителя, являет собой добрый пример горячей и непоколебимой любви к Богу, образец подвижнической жизни, созвучной своей вере и своим убеждениям.

Святой Онуфрий Великий ушел в пустыню для того, чтобы быть один на один с Богом.

Вісім десятиліть – ціле людське життя – не здатні залікувати рани найбільшої трагедії в історії нашого народу. За цей час світ устиг не раз змінитися, з’являлися та зникали держави, правителі, змінилося кілька поколінь людей – але однаково дата 22 червня змушує задуматися. Як писав Роберт Рождественський, «Усе, що було не зі мною, пам’ятаю».

Здавалося б – уже всі повинні були здобути науку з історії. Німеччина покаялася й нащадки жертв Другої світової її пробачили. Але все одно неспокійно на душі. Постійні заклики до перегляду історії, постійні спроби реабілітувати нацистських злочинців, особлива бравада – нашивки на рукавах і татуювання зі свастикою. І це відбувається тут, у нас, в Україні, де в роки війни загинув кожен п’ятий житель…

22 червня – це не тільки День пам’яті про загиблих на війні (а я щиро вважаю, що Днем скорботи повинен бути день 22 червня, а не ті світлі дні, коли всі нормальні люди святкують День Перемоги). Це ще й День людяності, День особливої духовності – чи випадково 22 червня 1941 року, у Другу неділю після П’ятдесятниці, вшановували пам’ять усіх святих, що просяяли в землі Руській. До їхніх подвигів зверталося радянське керівництво, наставляючи воїнів на Вітчизняну війну заради захисту Вітчизни.

Брати та сестри в Христі, зі святом Святої Трійці!

З днем Зіслання Святого Духа на апостолів!

День П’ятдесятниці, який ми нині так світло й урочисто святкуємо, – це священна подія в житті Церкви Христової. Зіслання Святого Животворного Духа на землю, на апостолів послужило започаткуванню життя Церкви Христової на землі. Сьогоднішній день – це день народження нашої Святої Церкви, а вона наша духовна мати.

З того великого звершення несе наша Єдина Соборна Апостольська Церква – берегиня Божественного Одкровення, яка непорушно зберігає в Собі канони – справжнє розуміння Образу Божого та благодать Духа Святого. Силою та сприянням Святого Духа в Церкві Христовій відбуваються чудеса відродження та спасіння людських душ.

Сьогодні православні християни святкують Вознесіння Господнє.

Наша мати Православна Церква вчить, що Христос вознісся й цим завершив справу порятунку людського роду. Воскреснувши із мертвих, Він переміг смерть, а коли вознісся – відкрив людям шлях до Небесної обителі, де людина не була ніколи раніше. Воскресіння явило нам чудо повсталого з гробу Спасителя в живому людському тілі, з яким Він вознісся на небо.

І що ж це означає? У невідомому для нас світі Христос перебуває з людським тілом. Це означає, що фізичне життя видозмінюється, але не припиняється з людською смертю, і безсмертя є не тільки безсмертям душі, а й безсмертям душі в перетвореному людському тілі.

Вознесіння – це останній євангельський факт земного життя Спасителя. Господь залишає учнів. Останні Його слова: «Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мф. 28:20).

Свята Церква в богослужінні третього Воскресіння після Великодня спонукає нас перенестися подумки від Голгофи до гробу Христового та Його славного Воскресіння, звістку про яке удостоїлися першими прийняти жінки-мироносиці. Їхній приклад показує, як багато тепла, співчуття та любові Господь уклав у душу жінки. Завдяки цьому жінки здатні на великі справи любові та самопожертви, якщо жити в Христі та із Христом, як заповідає апостол, «у нетлінній красі лагідного та мовчазного духа» (1 Пет. 3: 4).

А ще будемо пам’ятати, що недарма кажуть, що сім’я – це мала Церква. І що в сім’ї повинні панувати милосердя, прощення та взаємне духовне збагачення, а також усі можливі прояви істинної любові. І Божим промислом, багато в чому, почесна роль улаштування всього цього покладена на тендітні жіночі плечі. Помічниця, вірна супутниця, хранителька вогнища, ніжна мати, сповнена любов’ю дружина, дбайлива дочка – саме всі ці прекрасні якості були даровані жінці з моменту її появи у світі Божому.