Створюється враження, що депутати з парламентської більшості так і не винесли науки з поразки Петра Порошенка на виборах. Український народ проголосував, насамперед, проти спроб на державному рівні нав’язати суспільству ідеологію печерного націоналізму з примусовим використанням однієї мови, одного світогляду, одного типу поведінки.

Мовний закон, який сьогодні було проголосовано, тільки розколе Україну, а не об’єднає її. Він закладає бомбу уповільненої дії під і без того нестабільне українське суспільство. Більш того, цей закон може навіть ще збільшити прірву між частинами України, не кажучи про неконтрольований Донбас і Крим. Здається, частина народних депутатів забула про те, що «жителям скляного будинку не варто кидатися камінням».

Заради громадянського миру та спокою, заради повернення довіри в суспільстві та довіри громадян до влади фракція Опозиційного блоку пропонує ввести в Україні мораторій на розгляд законопроектів і постанов, які розколюють країну, а саме – таких, що стосуються мовних питань, віри й конфесійного життя, а також суперечливих моментів історії. Мораторій має діяти мінімум три роки. 

Минулої неділі український народ дав оцінку тому, що сталося з Україною за останні п’ять років. І справа навіть не в Петрі Порошенку, вся справа в системі, яку він очолював.

Народ України рішуче висловився проти штучного поділу на Схід і Захід, проти війни, бідності, лицемірства. Проти націоналізму як державної ідеології. Проти гонінь на канонічну Українську Православну Церкву. Проти експериментів із мовою, переписування історії та перетворення фашистів на героїв. Проти повної втрати незалежності та зовнішнього управління. Проти корупції й переслідувань за політичною ознакою.

Українці майже одноголосно підбили підсумок і дали свою оцінку владі.

У цій ситуації Верховна Рада має почути сигнал, який послав народ, повною мірою усвідомити свою відповідальність за ситуацію в країні, і працювати над поверненням довіри до держави та її інституцій.

Я переконаний, що всі ми нарешті повинні зосередити свої зусилля на досягненні миру та відновленні України. Ми повинні докласти максимум зусиль, щоб досягти реального зростання економіки, відновлення промислового виробництва та підвищення соціальних стандартів. Нарешті, захистити права та свободи громадян України.

Благовіщення – одне з найпрекрасніших і найважливіших свят у році.

Радуйся, Благодатна, Господь із Тобою! – Це слова, звернені посланником небес до Божої Матері. У них – сутність свята Благовіщення. Цими словами починається наше спасіння.

Ці слова – звістка небес про велику любов Божу до роду людського. Нині Син Божий Сином Діви стає.

Бог приходить на землю, щоб нас піднести на небо. 

Ця добра звістка була принесена у світ під час правління царя Ірода, який вирізнявся нечуваною жорстокістю, і подавала довгоочікувану надію на те, що з пришестям Месії все зміниться на краще.

Відтоді слово радості пронеслося по всьому світу.

У серцях зневірених і втомлених людей відчай поступався місцем надії та вірі в краще, а радість витіснила розчарування та безвихідь.

Благовіщення – це завжди добра звістка. І сьогодні для мільйонів вірян в Україні та по всьому світу звучить головна звістка: з нами Бог!

Нехай слова доброї вістки, що звучать у всіх храмах цього дня, зміцнять нас у вірі, допоможуть переносити будь-які труднощі, принесуть тепло та весну в наші серця.

Вчора Окружний адміністративний суд міста Києва постановив визнати дії Голови Верховної Ради України Парубія Андрія Володимировича протиправними, задовольнивши позов народного депутата фракції ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОКУ Олександра Долженкова. Йдеться про прийняття Верховною Радою законопроекту «Про внесення змін до Закону України» Про свободу совісті та релігійні організації».

Українську Православну Церкву насильно спробували перейменувати на Російську церкву в Україні – не враховуючи ні конституційні норми, ні думку парафіян, ні позицію самої Церкви. Мало того, що влада не має конституційного права втручатися в релігійні питання, так ще і всупереч вимогам Регламенту законопроект поставили на повторне голосування, бажаючи домогтися заздалегідь запланованого результату.

Слава Богу, що суд проявив справжню повагу до духу та букви Закону й задовольнив позов Олександра Долженкова. Тепер питання про насильницьке перейменування Української Православної Церкви на догоду Петру Порошенку та його оточенню знято з порядку. Хочеться вірити, що остаточно.

Дорогі друзі! Сьогодні всі ми святкуємо день Торжества Православ’я!

Це свято встановлене на честь торжества православної віри над єресями, коли після тривалих гонінь єретиків-іконоборців проти православних християн у VIII столітті нарешті гоніння припинилися і православна віра знову восторжествувала.

Ті жорстокі гоніння проти православних влаштовували представники влади. Але час розсудив, хто мав рацію, а хто ні…

Нині в Україні ми переживаємо схожу ситуацію. І, як більш ніж 1000 років тому володарі-іконоборці переслідували православних, влаштувавши страшний розкол у канонічній Церкві, так і нині їхні послідовники – володарі-церквоборці – влаштовують гоніння на канонічну Церкву, штучно провокують церковний розкол і ворожнечу на релігійному ґрунті.

Як і тоді, нині далекі від справжньої віри та духовності представники влади намагаються поставити Церкву Христову на служіння своїм політичним інтересам, для чого штучно створюють свою власну розкольницьку «кишенькову церкву». Усе це не нове. Подібні спроби неодноразово бували в історії Церкви, але всі вони, після тимчасового успіху, завжди зазнавали краху. 

1 березня я взяв участь у форумі «Опозиційна Одеса».

Форум об’єднав народних і місцевих депутатів, громадських діячів, вчителів, священнослужителів, студентів, виробничників, підприємців і пенсіонерів. Головним об’єднавчим началом стало розуміння – ми не можемо дати чинній владі жодного шансу переобратися на новий термін.

Для цього всі однодумці мають згуртуватися та підтримати на цих президентських виборах кандидата, який поверне мир, відновить економіку, скасує всі антинародні реформи, знизить згубні тарифи та зупинить мовну й релігійну дискримінацію.

Зусилля чинної влади тільки погіршили наше життя, якщо порівнювати з 2014 роком. Це тільки Президент Петро Порошенко поліпшив своє, а нам забезпечили життя «по-новому», посиливши гостру соціально-економічну, гуманітарну й політичну кризу в Україні, цинічно розколовши наше суспільство.

Усі вже змогли відчути на собі, що рівень життя стрімко падає, а дії Президента, Кабміну і членів правлячої коаліції Верховної Ради в питаннях порушення мовних і релігійних свобод громадян України стали прямим джерелом наростання агресії та напруженості в державі.

На основании резонансного расследования о создании преступных схем вокруг государственного концерна «Укроборонпром» с участием ближайшего окружения президента Петра Порошенко необходимо провести тщательное расследование и привлечь к ответственности виновных. Завтрашний пленарный день должен начаться именно с рассмотрения Верховной Радой этого вопроса, чтобы в ближайшее время разобраться с фактами, которые опубликовали украинские журналисты.

Почему мы считаем таким важным создание следственной комиссии? Потому что подконтрольным Администрации Президента Генеральной прокуратуре, САП, НАБУ или ГБР доверия давно нет. Эти правоохранительные органы неоднократно демонстрировали, что все коррупционные дела государственных чиновников или окружения Президента «спускаются на тормозах». Поэтому, создание временной следственной комиссии по данному вопросу – первый и важнейших шаг.

Обговорюючи 18 лютого в ефірі програми «HARD з Влащенко» насущні проблеми України, я висловив думку щодо необхідних дій, здатних допомогти уникнути поглиблення розколу в українському суспільстві та повернути мир країні. Якщо говорити про основні для різних регіонів України питання гуманітарної сфери, потрібно вказати на кардинальну різницю в підходах до їх розв’язання в чинного президента й у нашої команди Опозиційного блоку. До речі, ці ж принципи закладені в основу програми нашого кандидата Олександра Вілкула.

Для того, щоби гуманітарна сфера не була лінією розмежування українського суспільства, потрібно поважати всі регіони України: не тільки Львів, а й Донецький регіон теж. Необхідно ухвалити нову Конституцію, згідно з якою гуманітарні питання будуть передані на розгляд та прийняття рішення самими регіонами.

Щоби жителі на місцевому рівні за допомогою референдумів самі визначали, яка мова регіонального спілкування їм потрібна, крім державної – української. Щодо ставлення до історії, я вважаю, що не варто ламати історичну індивідуальність областей України й нав’язувати всім регіонам, яких героїв шанувати й на честь кого називати вулиці.

У своєму виступі під час круглого столу 15 лютого 2019 року за участі Місії Європарламенту, присвяченого підвищенню ефективності роботи українського парламенту та гармонізації законодавства України, я як глава фракції ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ заявив, що відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій від 2014 року «Європейська Україна» ОПОБЛОК – єдина фракція, яка була позбавлена контролювальних функцій, і представники фракції не очолили й до цього дня не очолюють жодного комітету.

Усі керівні посади правляча коаліція розподілила між собою, наших депутатів немає ні в керівництві Рахункової палати, ні в складі Центральної виборчої комісії, ні в складі Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Фактично єдина реальна опозиція в нашій особі свідомо позбавлена можливості впливати на роботу законодавчого органу.

Представники Місії Європарламенту погодилися із зауваженнями ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ, висловленими мною щодо утисків прав фракції, і рекомендували керівництву українського парламенту виправити ситуацію.

Знаменита формула Льва Троцького: «Ні війни, ні миру!», яка характеризує ставлення більшовиків до Брест-Литовського мирного договору 1918 року, цілком застосовна й до тієї ситуації, яка склалася після лютого 2015 року – після підписання в Мінську домовленості про мирне врегулювання ситуації на Донбасі, а також після того, як вироблена в цій домовленості формула досягнення миру лягла в основу резолюції Ради безпеки ООН. Минуло чотири роки з дня підписання «других Мінських домовленостей». За міжнародною класифікацією в нас – напівзаморожений конфлікт: активні наступальні або оборонні операції не ведуться, лінія протистояння зафіксована та не пересувається. Але водночас практично щодня гинуть люди, зокрема мирні жителі, а градус напруги у відносинах між сторонами не спадає.

Мінські домовленості, здавалося б, сформулювали доволі чітку дорожню карту досягнення миру на Донбасі, у країні та в регіоні: припинення вогню, ухвалення потрібних законів, надання Донбасу особливого статусу в межах України, проведення виборів, повернення Україні контролю над усією протяжністю державного кордону. Але виявилося, що Мінські домовленості стали утопією: мир так і не настав. І цьому є кілька причин.

Сьогодні ми є свідками політичного тиску на тих, хто, виконуючи свій професійний обов’язок, не дав можливості технологам Петра Порошенка здійснити відверту провокацію. 

Поліція відмовилася грати в брудні політичні ігри й не стала потурати пристрастям агресивних «активістів» із числа опікуваних владою націоналістичних угруповань. Хуліганським діям має бути покладено край, бандитизм повинен бути викорінений, політичному тероризму необхідно ставити заслін. 

Очевидно, що це страшно не сподобалося тим, хто віддає націоналістам команду «фас!».

Проти низки працівників поліції порушено кримінальні справи, інших змусили – у найгірших традиціях сталінських часів – відмежуватися від товаришів і від своїх поглядів. Влада не помічає, як сама сприяє вседозволеності крайніх радикалів і демотивує правоохоронців.

У цій ситуації я прийняв рішення запропонувати допомогу тим, проти кого влада застосувала свої репресії. Я готовий надати працівникам поліції, які перебувають під слідством, найкращих адвокатів.

Міжнародний благодійний фонд (МБФ) на честь Покрови Пресвятої Богородиці цьогоріч направить майже 15 млн грн на створення та обладнання унікальної операційної в Інституті серця Міністерства охорони здоров’я України.

У межах проекту для однієї з операційних медичного закладу буде закуплено спеціальне операційне та ангіографічне обладнання. Це дасть змогу виконувати операції на серці із застосуванням передових малоінвазивних і ендоваскулярних технологій. Проект ще не має аналогів в Україні.

У такій операційній пацієнт зможе в одному місці отримати всі необхідні діагностичні та лікувальні процедури. Це значно зменшить етапність оперативних втручань, час загальної госпіталізації й одужання хворих. Тут різні фахівці зможуть проводити одночасно кілька діагностичних і лікувальних маніпуляцій для одного пацієнта.

Сьогодні я й мій колега Олександр Долженков від фракції Опозиційного Блоку подали подання 47 народних депутатів до Конституційного Суду про визнання неконституційним прийнятого закону про свободу совісті та віросповідання.

Посилаючись на статтю 35 Конституції України, ми обстоюємо реалізацію права кожного на свободу віросповідання. Неконституційний закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», ухвалений 17 січня 2019 року, містить низку положень, які свідчать про державне втручання та цілеспрямовану зарегульованість діяльності релігійних організацій. Це обурливе порушення прав наших громадян. Ми, депутати фракції Опозиційного Блоку, вважаємо, що ухвалений із грубими порушеннями регламенту закон суперечить Конституції України! До того ж, він грубо порушує права однієї з конфесій – канонічної православної церкви – і спрямований на її дискримінацію. Суть цього закону – зробити так, щоб полегшити переходи парафій із канонічної православної церкви до новоствореної – так званої, православної церкви України, яка за своєю суттю є політичною організацією. 

Прийняте сьогодні антиукраїнське рішення щодо зміни Конституції є абсолютно політично неграмотним і служить цілям передвиборчої кампанії Порошенка! Насправді, Президента і його оточення не цікавлять ЄС і НАТО. Їх цікавить збереження влади ще на п’ять років. Але ми вже бачили п’ять років суцільної брехні, невиконаних обіцянок і катастрофічного зубожіння українців. Ще п’ять таких років Україна не витримає!

Єдина фракція, яка голосувала проти цього антиукраїнського рішення, є наша фракція партії «Опозиційний блок». Ми голосували проти всім складом, тому що впевнені в незаконності цього рішення, прийнятого без урахування думки громадян України. Згідно з Конституцією, тільки народ має право змінювати закріплений Основним законом зовнішньополітичний курс держави. Є тільки один спосіб з’ясувати думку українців – провести всеукраїнський референдум.

У чому ще полягає маніпулятивний характер того, що сталося сьогодні? У тому, що від європейських чиновників ми багато разів чули, що в найближчі десятиліття питання членства України в ЄС не стоятиме. Так само й щодо НАТО ˗ перспектив вступу до Альянсу країни, яка фактично перебуває в стані війни, просто немає. При цьому, за останніми даними соціології, лише приблизно 40% громадян нашої країни підтримують курс на вступ до НАТО, і лише приблизно половина громадян ˗ за вступ до Євросоюзу. І це без урахування думки жителів Криму та Донбасу.

Вчора, під час погоджувальної ради голів фракцій парламенту я нагадав колегам, що вкотре протягом чотирьох років ми – партія «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК» – наполягаємо на тому, щоби Верховна Рада ухвалила пакет законів, необхідних для виконання Мінських домовленостей і виконання зобов’язань, узятих Україною 12 лютого 2015 року. За весь цей час, поки Мінські домовленості не виконуються, у нашій країні загинули тисячі людей, і мирні жителі, і військові, але попри це не зроблено жодного кроку для встановлення миру на Донбасі.

Другим за важливістю для розгляду у Верховній Раді й таким, що не терпить зволікання, вважаю питання вирішення нагальних економічних проблем населення. Ми повинні ухвалювати закони, які будуть покращувати життя українців, підвищувати їхній добробут. Наша фракція неодноразово пропонувала законопроекти про зниження тарифів на послуги житлово-комунального господарства, соціального захисту громадян, зниження податкового тиску на роботодавця. Але, на превеликий жаль, ні уряд, ні провладна коаліція нічого для розв’язання цих питань не роблять. А приймають абсолютно популістські закони, які йдуть у руслі передвиборної кампанії чинного президента.

Торік за фінансової підтримки Фонду реалізовувалися благодійні проекти в галузі історико-культурної спадщини, сфері охорони здоров’я, захисту материнства, дитинства, сім’ї. Фонд також став співорганізатором фестивалів, конференцій, конкурсів та інших заходів.

Одним із напрямів діяльності Фонду є підтримання притулку для дітей-сиріт при Вознесенському Банченському чоловічому монастирі. Там живуть і виховуються понад 400 дітей-сиріт, серед яких діти з інвалідністю та важкими захворюваннями, зокрема ВІЛ-інфіковані. Цьому проекту більш ніж три роки, і Фонд щомісяця виділяє допомогу на утримання притулку. У 2018 році вона становила понад 16 млн грн.

Протягом багатьох років фонд є співорганізатором щорічного міжнародного фестивалю православного кіно «Покров». У 2018 році фестиваль проходив із 8 до 12 жовтня в Національній опері України ім. Тараса Шевченка. На його проведення цьогоріч фондом було виділено 1,5 млн грн.

Бюджет БФ Вадима Новинського в галузі охорони здоров’я у 2018 році також збільшився і становить понад 18 млн грн. Цього року продовжилася реалізація всеукраїнської програми «Допоможи серцю битися», у межах якої 59 дітей із вродженими вадами серця отримали кардіохірургічне лікування в Інституті Серця МОЗ України. 

Цього тижня я взяв участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія).

Головна темою обговорення на полях Всесвітнього економічного форуму була глобалізація в епоху четвертої промислової революції, ідею якої описав засновник Всесвітнього економічного форуму, німецький економіст Клаус Шваб.

На жаль, Україна зупинилася ще на стадії третьої промислової революції, що приблизно відповідає 70-м рокам минулого століття у світовій промисловості. Ми нікуди не рухаємося й не розвиваємося, наша економіка стагнує, а звіти уряду про нібито її зростання, на жаль, не більше, ніж маніпуляція зі статистикою. Але нас ніхто у світі не буде чекати. Інвестиції в Україну прийдуть тільки після того, як ми закінчимо війну й почнемо будувати правову державу.

Також під час форуму я побував на «Українському сніданку», організованому Фондом Віктора Пінчука. Темою дискусії про Україну були «Виклики та вибір, що стоять перед Україною у 2019 році напередодні президентської виборчої кампанії».

У зв’язку з цим дуже точними були слова з виступу в Давосі канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що компроміс – це плід відповідальних рішень відповідальних політиків.

Вчора, виступаючи на дебатах сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, я звернув увагу парламентаріїв європейських держав на порушення базового документа Ради Європи – Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод в Україні.

Опозиційний блок оскаржив у судах закриття виборчих дільниць у Російській Федерації як грубе порушення виборчого права українських громадян, які проживають у РФ, однак Верховний Суд прийняв рішення про законність таких дій, аргументуючи тим, що три мільйони українців зможуть проголосувати в сусідніх державах – Фінляндії, Казахстані та Грузії. Вважаю це рішення політично мотивованим: влада не допустила до виборів громадян, які виїхали на заробітки та рятуються від війни, тому що вони не мають наміру голосувати за чинного президента. Усі можливості українського правосуддя в захисті права українців голосувати у РФ вичерпані, і ми будемо звертатися з заявою до ЄСПЛ.

Я також звернув увагу ПАРЄ на випадки порушення гарантованого ст. 9 Європейської Конвенції з прав людини права на свободу віросповідання та невтручання держави в справи церкви, які набули масового характеру в Україні у зв’язку з активним сприянням державних інституцій створенню провладної релігійної організації ПЦУ.