Інтерв'ю міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського Релігійно-інформаційній службі України, у якому він розмірковує про насильницьке перейменування канонічної Української Православної Церкви, показує: у нинішньому уряді й серед так званих «слуг народу» — чимало тих, хто й далі мислить у дусі політичної порошенківщини, що базувалася на крайньому націоналізмі, мілітаризмі і спробах грубого втручання держави в справи Церкви.

Бородянський повторює тези старої влади про те, що УПЦ пов'язана з державою-агресором, а тому повинна вказувати у своїй назві пряму залежність від Московського Патріархату.

Деякі представники нової влади забувають, що кредит довіри, отриманий «Слугою народу» під час виборчих кампаній 2019 року, — це наслідок реакції громадян на гуманітарну політику попереднього Президента. Віддаючи голоси за Володимира Зеленського та його партію, народ голосував насамперед за відновлення громадянського миру, за припинення політики поділу українців на «правильних» і «неправильних», проти гонінь за мовним чи релігійним принципом.

Дорогі друзі!

Сьогоднішня дата – 75 річниця визволення території України від німецьких загарбників – знову змушує нас схилити голову перед подвигом тих, хто врятував нашу землю ціною неймовірних зусиль і пролитої крові. Мільйони життів було віддано за те, щоб звільнити Україну від носіїв людиноненависницької ідеології, яка розглядає слов’ян, євреїв і представників інших народів як «недолюдей», що підлягають знищенню або поневоленню. 75 років тому під час Великої Війни люди по-новому почали цінувати поняття «мир» і «людське життя».

На жаль, сьогодні ми живемо в суспільстві, де знову піднімають голову духовні спадкоємці нацизму й де політики не соромляться виступати із закликами до перегляду результатів Великої Вітчизняної війни. Ще недавно на рівні вищого керівництва країни заохочували наругу над символами Перемоги й над пам’яттю Героїв, фінансувалися за державний кошт інституції, що мали за мету ревізію нашого недавнього минулого. Український народ уже дав оцінку цим силам у їхніх спробах переписати історію і знову проявив свою мудрість.

Усі резолюції про мир і гучні політичні заяви меркнуть перед війною, яка шостий рік роздирає Україну. Понад десять тисяч загиблих, мільйони постраждалих і знедолених, непримиренне політичне протистояння та багатомільярдні втрати економіки – ось справжня ціна, яку платить народ України за малодушність, лицемірство, політичне боягузтво та цинізм політиків. Країна залишається з рваною раною, розпоротою окопами, пропускними пунктами й економічною блокадою.

Вважаю, що вже найближчим часом Нормандская група (якщо її саміт не буде зірваний групою політичних «яструбів», до чого – на жаль! – є передумови) має вийти на конкретний документ – угоду, план, як завгодно, – у якому було б надано взаємні гарантії щодо виконання взятих раніше зобов’язань щодо припинення військових дій, відновлення державного кордону України та допомоги Україні в подоланні наслідків війни. Головне: це має бути документ, обов’язковий до виконання.

Правда полягає в одному: або – війна, якими б гаслами вона не прикривалася, або – встановлення стійкого миру та шлях до загального примирення. Наш шанс на мир ми просто зобов’язані використати.

1 жовтня Мінська контактна група після тривалих суперечок вийшла на узгоджену позицію щодо мирного процесу. Розумію, що цей компроміс давався непросто. Але ми всі отримали шанс на результативні переговори на вищому рівні в Нормандські форматі та на політичне закріплення домовленостей про припинення військових дій, а також на повернення Донбасу в Україну. Цей шанс ми просто зобов’язані використати.

У новому мирному процесі немає й не буде переможців і переможених, бо мир і мирний розвиток – це спільна цінність і загальна мета, які зроблять Україну сильною та єдиною. Попереду велика та складна робота зі зняття економічної блокади, синхронізації дій, реалізації взаємних гарантій безпеки, забезпечення справедливого волевиявлення всіх жителів Донбасу (не варто забувати про те, що вони – громадяни України), відновлення суверенного кордону та повноцінного розвитку Донбасу як невіддільної частини нашої країни.

Обмін полоненими відбувся. Для десятків людей закінчився справжній кошмар в’язниць і таборів. Їхні сім’ї ще довго будуть святкувати цей день як важливу подію в їхньому житті, як один із найрадісніших днів. Адже за процесом обміну стоять реальні людські долі, реальні люди, їхні переживання та страждання.

З обміну полоненими починається і процес нормалізації відносин між Україною та Росією. Важливу роль у цих процесах і в справі відновлення миру зіграла Православна Церква. Його Святість Патріарх Кирило і його Блаженство Митрополит Онуфрій доклали чимало зусиль для того, щоб сьогоднішній обмін став реальністю, і потенціал Церкви цим не вичерпується.

Вітаю всіх, хто сьогодні здобув довгоочікувану свободу! Це дуже важливий, дуже відчутний крок до справжнього миру, який – впевнений – уже скоро прийде й на землю України, а відносини між Україною та Росією знову стануть добросусідськими та братніми, такими, якими вони були упродовж нашої історії.

У перший день роботи Верховної Ради IX скликання були порушені права семи законно обраних від Опозиційного Блоку депутатів. Група із семи народних депутатів Опозиційного Блоку подала завчасно й у встановленому порядку до апарату Верховної Ради заяви щодо членства в комітетах Верховної Ради. Ці заяви були відбито в робочих матеріалах підготовчої депутатської групи, персональний склад комітетів був попередньо нею затверджений на засіданні за участю представників усіх політичних партій, що знайшло своє відбиття в Проекті постанови ВР, поданої підготовчою депутатською групою до першого дня роботи Верховної Ради нового скликання. Однак пізніше прізвища народних депутатів Опозиційного Блоку без узгодження з ними були виключені з Проекту Постанови, винесеної на голосування до сесійної зали. Сталося грубе порушення права народних депутатів працювати в комітетах Верховної Ради, гарантоване Законами України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України» та «Про комітети Верховної Ради України». А головне – грубо порушено конституційне право мати своїх представників у вищому законодавчому органі виборців, які делегували владу народним депутатам Опозиційного Блоку.

Дорогі друзі!

Від щирого серця вітаю вас зі святом Успіння Божої Матері!

Діва Марія була Пречистим Храмом, у який вселився Дух Святий. У Ній отримав людське єство Син Божий. Здавалося б, які підстави святкувати та радіти тому, що Божа Матір покинула цей світ?

Але в тому-то й річ, що Вона не померла, як вмирають звичайні люди. І Її смерть стала не смертю, а блаженним успінням – переходом у життя вічне. Її душу прийшов прийняти Сам Господь. А тіло Пресвятої Богородиці було піднесене на небо. І того дня ми не втратили Її, а знайшли біля Престолу Божого найсильнішого заступника.

З перших днів від Хрещення нашого народу Пресвята Матір Божа особливо шанована на нашій землі. Серце нашого Православ’я – Святу Успенську Києво-Печерську Лавру шанують християни всього світу як один з Уділів Богородиці.

Інші святині України – Почаївська та Святогірська Лаври, багато монастирів і храмів у всій Україні так само присвячені саме Успінню Божої Матері. Наші предки вірили в Її заступництво та покров, і завжди зверталися до Неї по допомогу в найскладніші моменти життя. І Вона ніколи не залишала без розради та допомоги.

З Днем шахтаря!

Сьогодні в Україні відзначають професійне свято – День шахтаря, день представників однієї з найскладніших, найнебезпечніших і найбільш шанованих професій. Завдяки роботі шахтарів працюють металургійні комбінати та теплові електростанції, зміцнюється економіка країни й забезпечується комфорт громадян. Хочу передати найщиріші привітання шахтарям Червонограда та Нововолинська, Ватутіного та Павлограда, а також усього Донбасу – величезного вугільного регіону, розділеного сьогодні війною та брудними політичними іграми.

Сьогодні також святкують 150-річчя з дня заснування Донецька – серця українського Донбасу.

Дорогі Донеччани!

Для вас це подвійне свято, бо історія розвитку Донецька нерозривно пов’язана з видобутком вугілля. Сьогодні нас розділяють лінія фронту, блокпости, людські трагедії, злочини політиків, інтереси зовнішніх сил. Але в нас є багато того, що об’єднує: спільна історія, родинні та дружні зв’язки, православні цінності та традиції. Я вірю, що скоро війна закінчиться, і ми будемо спільними зусиллями лікувати рани, вчитися знову довіряти та вірити одне одному.

Я щиро, від усього серця вітаю вас із Днем народження міста Донецька і з Днем шахтаря! Миру вам (а ви добре знаєте ціну цьому слову), процвітання, Божої благодаті! Щастя та любові всім донеччанам!

Нехай береже вас Господь!

Дорогі друзі!

Вітаю вас із Днем Незалежності України, з днем народження української державності. Бажаю вам, щоб наша держава здобула справжню незалежність, втрачену за останні роки, стала авторитетною та впливовою.

Батьки-засновники держави 1991 року бачили Україну країною, у якій буде гарантовано розвиток усіх мов і культур, рівні права всіх громадян, всіх конфесій. На жаль, 28 років по тому їхні слова та думки спробували замінити націоналістичними конструкціями столітньої давності. Незалежність стала декорацією, а майбутнє України вирішують без її участі так звані «стратегічні партнери». Але громадяни України розуміють, що в нас є власні інтереси та цілі: потрібен мир на Донбасі, мир із сусідами, мир усередині країни.

Україна обов’язково об’єднається та відродиться нашими православними цінностями, взаємоповагою, взаємною довірою та взаємодопомогою. Бажаю вам, дорогі мої співгромадяни, віри в Україну і її прекрасне майбутнє, любові, миру та – головне – мудрості.

Зі святом!

Дорогі друзі! Зі святом Преображення Господнього!

Дві тисячі років тому Христос через чудо Преображення явив людству Свою божественну сутність. Світло Христове засяяло тоді на горі Фаворській, сяє він і сьогодні, як сяяв і тоді. Він світить у серці кожного християнина.

Преображення – це той шлях, яким заповів Христос іти кожному з нас. Людина преображається словом Господнім, від молитви до Бога, від внутрішнього спілкування з Ним, від тієї світлої благодаті, яка відвідує серця під час молитви.

Світло Преображення Христового ніколи не меркне в серцях тих, хто щиро полюбив Христа, хто йде за Ним, хто живе за Його заповідями. І нехай жодна темрява та ворожнеча не заступить його в наших душах.

Зі святом, православні!

Миру всім нам, світла та любові!

Сьогодні виповнюється п'ять років з того дня, як на чолі Української Православної Церкви встав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Ця подія має по-справжньому історичне значення для доль канонічної Православної Церкви і всього українського народу.

Обрання першосвятителя Української Православної Церкви збіглося з важкими випробуваннями, що спіткали нашу країну. Війна і смута, спроби втягнути Церкву в політичні протистояння, грубе втручання політиків в справи Церкви, штучне підігрівання церковного розколу і початок гонінь проти канонічного Православ'я ...

Блаженніший Онуфрій в цій ситуації виступив в ролі справжнього миротворця, що не піддавшись спокусам і пристрастям і не ставши на бік тієї чи іншої сили в громадянському конфлікті. Протягом п'яти років він невпинно молиться про мир і особистим прикладом закликає громадян України до найголовнішого - примирення і любові, а очолювана ним канонічна Українська Православна Церква продовжує нести свою рятівну миротворчу місію на всіх територіях нині розділеної України, тим самим через Церква незримо зберігаючи і її єдність.

Генеральна прокуратура України припинила кримінальне переслідування народного депутата, лідера партії «Опозиційний блок» Вадима Новинського в межах так званої «церковної справи».

Про це повідомив адвокат Новинського Олег Татаров.

Справу закрито відповідною постановою слідчого ГПУ від 26 липня. Отже, прокуратура виконала вимоги постанови Печерського районного суду Києва від 25 червня ц. р., якою ГПУ було наказано протягом місяця завершити досудове розслідування та виконати одну з передбачених ст. 283 КПК України процесуальних дій – або закрити справу, або передати обвинувальний акт до суду, уточнив юрист. 

Татаров нагадав, що з моменту порушення згаданої справи ГПУ минуло вже більш ніж 5 років, а з моменту зняття з Новинського депутатської недоторканності на прохання Юрія Луценка – 2,5 роки.

«Весь цей час Вадим Владиславович перебував у статусі свідка. Офіційної підозри йому ніхто не вручав, хоча за фактом, з огляду на процесуальні документи ГПУ, слідство розглядало його як підозрюваного в скоєнні якогось злочину. Це грубе порушення основних громадянських прав і свобод, а також принципу презумпції невинності. Такий підхід свідчить про те, що саме досудове розслідування було формальним і переслідувало зовсім іншу мету – маніпулювання громадською думкою з політичною метою», – сказав Татаров.

Сьогодні в маріупольських металургів свято. 86 років тому 12 серпня 1933 року, доменна піч № 1 заводу «Азовсталь» дала країні перший чавун. Цей день можна справедливо вважати днем народження «Азовсталі» – одного з флагманів української промисловості.

Я щиро вітаю працівників «Азвсталі» й усіх маріупольців із цією датою. Бажаю вам, щоб благородна професія металурга завжди користувалася всенародною любов’ю та повагою. Щоб ваша праця була гідно оцінена в суспільстві. Щоб плоди вашої праці зміцнювали економіку України та сприяли її авторитету у світі. Щоб ви і ваші діти впевнено дивилися в майбутнє – яке ви будуєте, попри будь-які труднощі, демонструючи справжню відповідальність за добробут нашої країни. Миру вам, добра, міцного здоров’я та простого людського щастя! Усіх благ!

З Днем народження «Азовсталі», дорогі маріупольці!

Команда Опозиційного Блоку щиро рада зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт народному депутату кількох скликань Олександру Єфремову. Олександр Сергійович без доведеної провини та суду незаконно пробув під вартою три роки, попри наші неодноразові клопотання про звільнення політика під особисті зобов’язання народних депутатів Опозиційного Блоку. За цей час слідству так і не вдалося зібрати докази його провини та передати до суду. Це свідчить про політичну упередженість усіх висунутих йому звинувачень і переслідування його як політичного опонента владою Петра Порошенка. Сподіваємося, що судовий розгляд його справи по суті відбудеться якнайшвидше й невинність Олександра Єфремова буде встановлена судом. Репресії держави проти невинних громадян неприпустимі в цивілізованому світі. Вважаю, що найближчим часом необхідно скасувати прийняті попередньою владою зміни до законодавства, які дали слідству й суду змогу без достатніх доказів продовжувати запобіжний захід і утримувати під вартою політика, який не вчинив жодних злочинів і не становить небезпеки для суспільства.

За час роботи фракції Опозиційного Блоку у Верховній Раді восьмого скликання наша команда зареєструвала 1053 законопроектів і 305 проектів постанов. Більшість з них стосуються соціального захисту громадян, підвищення пенсій та допомог, відновлення порушених виборчих прав переселенців і тимчасових трудових мігрантів, зниження цін на послуги ЖКГ і природний газ для населення, захисту від переслідувань віруючих і священиків канонічної УПЦ. Лише 58 з 1053 законопроектів Опозиційного Блоку стали законами. Соціально значущі законопроекти, зареєстровані опозицією, навмисно не вносилися більшістю в порядок денний пленарних засідань Верховної Ради.

На жаль, восьмому скликання вищого законодавчого органу не вдалося за п'ять років головного, чого від нього очікував український народ - зупинити війну і повернути територіальну цілісність країні. Наша команда Опозиційного Блоку розробила пакет законопроектів, спрямованих на виконання Мінських угод, однак колишня коаліція навіть не планувала їх розглядати. Вперше за всі роки незалежності в цьому скликанні парламенту опозиція була позбавлена ​​права очолювати комітети Верховної Ради. За цей час Україна практично припинила бути як соціальним, так і правовою державою.

Щиро вважаю, що тільки авторитет і вплив канонічної Української Православної Церкви зможе повернути мир і благополуччя в Україні. Тільки Церква допоможе подолати війну і лихоліття, і ми знову заживемо в мирі та дружбі з усіма нашими сусідами.

Сьогодні деякі політики намагаються довести, що тільки вони можуть домовитися з нашим найбільшим сусідом. Але на ділі все це банальний передвиборчий піар. Наші народи пов'язують не тільки газ, кордон і економіка. По-справжньому нас об'єднують наша спільна історія і наша Православна віра.

І мені особливо приємно, що в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького молитви і помисли Святішого Патріарха Кирила були про Україну і український народ.

Зі святом, друзі!

Для Маріуполя дуже важливий цей професійне свято, тому що Маріуполь - це металургійна столиця України і кожна сім'я безпосередньо пов'язана з комбінатом «Азовсталь» або ММК імені Ілліча, це свято всього Маріуполя і кожної маріупольської родини.

Праця металурга - це праця дуже мужніх, сильних духом і шляхетних людей.

У 2014 - 2015 рр. в непростих для міста і підприємств умовах, під вибухами снарядів металурги проявили себе справжніми патріотами і вистояли. Низький їм уклін за це, за важкий, мужній і благородний вчинок.

Їх працею кується економічна міць України, їх доблестю створені традиції наших металургійних комбінатів. Наші співробітники - це найбільша наша цінність. Щиро бажаю всім нам, щоб припинилася війна, щоб перестали вибухати снаряди, щоб ми мали можливість вільно пересуватися по всій Донецькій області. Без пунктів контролю і ризику власного життя. Хто б що говорив, але розвиток людського суспільства, неможливо без чорної металургії.

Сегодня посетил рабочее совещание на городском коммунальном предприятии «Коммунальник».

Находясь в Мариуполе и общаясь с жителями, я слышал положительные отзывы о работе предприятия. Люди говорят, что мусор вывозится строго по графику, контейнеры чистые, по городу работают специальные пылесобирающие машины. В чистом городе приятно жить и работать.

Как акционер Метинвеста, я искренне рад, что новый виток развития Мариуполя успешно реализовывается благодаря синергии сил команды городского головы Вадима Бойченко и нашей компании, для которой очень важна социальная ответственность перед городом и горожанами.

На наших предприятиях «Азовсталь» и ММК имени Ильича мы идём по пути экологической модернизации производств и сделаем всё, чтобы металлургия в Мариуполе соответствовала всем европейским стандартам. Будем продолжать наше сотрудничество.